Свято Архангело - Михайлівська церква c. Зміївки
Українська православна церква Київського патріархату
Меню сайту
Благодійний внесок
Цікаві статі
  • 1.Внутріщній стан людського серця, що стало оселею всіх пристрастів і пороків
  • 2.Моральний стан серця людини, що через недбайливість і лінощі падає в безодню пороків
  • 3.Внутрішній стан серця людини, яка лишилася благодаті і стала рабом пристрастів і зброєю диявола.
  • 4.Стан серця людини, через святе хрещення і інші таїнства, що стало мешкання Святої Тройці.
  • 5.Дорога християнського життя.
  • Святині храму
    Підтримайте сайт

    Натисніть та підтримайте сайт

    Пам'ятки храму
    ЗАКОН БОЖИЙ
    Святе Причастя

    Головна » Архив новостей
    « 1 2 ... 4 5 6 7 8 ... 11 12 »

    16 квітня. Світлий четвер.

         У цей день відбулася урочиста Божественна Літургія у пристосованому під храм св.. мучеників Хрисанфа і Дарії в селищі Дар’ївка, Білозерського району. Божественну Літургію очолив високопреосвященний Даміан, Ахієпископ Херсонський і Таврійський. Владиці Даміану співслужили митрофорний протоієрей Олександр Квітка, ігумен Захарія, протоієрей Анастасій Данилеський, протоієрей Ігорь Ільницький, настоятель парафії ієрей Віктор Нанівський, ієрей Олег Мрачек, ієрей Іоан Квітка. На малому вході високопреосвященний владика поклав архієрейські нагороди фіолетову скуфію на священиків Олега Мрачека та Іоана Квітку за усердні труди на благо Церкви. Злагодженно, молитовно й урочисто співав об’єднаний хор с. Зміївки і с. Дар’ївки під керівництвом регента матінки Дарії Квітки. Після служби відбувся хресний хід до місця, де має будуватися храм і освячення і закладка каменю на місці майбутньої церкви.

     

    Переглядів: 561 | Додав: ivan | Дата: 18.04.2015 | Коментарі (0)

    13 квітня. Світлий Понеділок.

     

     

    Переглядів: 573 | Додав: ivan | Дата: 18.04.2015 | Коментарі (0)

    12 квітня. Світле Воскресіння Христове. Пасха.

     

     

    Переглядів: 488 | Додав: ivan | Дата: 18.04.2015 | Коментарі (0)

    У храмі Гробу Господнього в Єрусалимі зійшов Благодатний вогонь. Увечері він прибуде до Києва

          Благодатний вогонь зійшов у храмі Гробу Господнього в Єрусалимі. Як повідомляє Центр інформації УПЦ, чудо сходження вогню відбулося після молитов патріарха Єрусалимського Феофіла III і тисяч прочан з усього світу.

         Єрусалимський патріарх передав вогонь тим, хто знаходився в храмі, після чого він за лічені хвилини був поширений серед тих, хто чекав на вулиці. 
    Благодатний вогонь сьогодні буде доставлено до Києва офіційною делегацією Української Православної Церкви.

         “Ми пережили найважчий рік, мабуть, не тільки в історії сучасної України, а й взагалі в історії нашої Батьківщини. І тому кожен з нас чекає, що Благодатний вогонь запалить в наших серцях любов. Ту любов, яку ми якось втратили… Сподіваємося, що Благодатний вогонь принесе нашій країні мир і бажання почути один одного”, - сказав глава української делегації, керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич).

         “Цього року ми по-особливому сприймаємо Благодатний Вогонь - як символ довгоочікуваного і такого бажаного миру. Доторкнувшись цього чуда, ми просимо у Бога, щоб Він поновив у наших серцях любов, віру, надію та душевний і загальносуспільний мир, який так потрібен сьогодні Україні”, - додав член української делегації, глава адмінапарату Київської Митрополії ієромонах Віктор (Коцаба). 

         Як повідомляє Центр інформації УПЦ, представники єпархій зможуть одержати Благодатний вогонь у залі офіційних делегацій аеропорту «Бориспіль» біля 19.30 - 20.00.

         Зустріч Благодатного вогню перед Успенським собором Києво-Печерської лаври відбудеться о 23.00. Предстоятель УПЦ Блаженніший Митрополит Онуфрій роздасть Благодатний Вогонь тисячам віруючих, які прийдуть на нічне Великоднє богослужіння.

    Переглядів: 542 | Додав: ivan | Дата: 11.04.2015 | Коментарі (0)

    10 квітня. Велика п’ятниця. Спомин святих спасенних СтрастейГоспода нашого Ісуса Христа.


         Велика п’ятниця є днем великої скорботи. З впевненістю можна сказати, що цей день став найбільш страшним в історії людства, оскільки безсоромні іудеї взяли і розп’яли на Хресті Господа Слави. Очікуваний Месія був відкинутий Своїм народом. Той Кого проповідували пророки приніс Себе в жертву за гріхи світу.

         Розповідь про день страждань Спасителя присутня у кожного з чотирьох євангелістів (Мф. 26. 20-27. 66; Мк 14. 17-15. 47; Лк 22. 14-23. 56; Ін 13. 1-19. 42), згідно котрими все, що відбулося у Велику п’ятницю, не було випадковістю, а було найважливішою частиною домобудівництва (Божественного плану) спасіння. Євангелія оповідають про події, що відбувалися починаючи з ночі четверга і до вечора п'ятниці Страстей: після Таємної вечері і Прощальної бесіди Спаситель з учнями відправився в Гефсиманію (сад біля підніжжя Оливної гори), де вони провели частину ночі (учні в дрімоті, а Христос - у молитовному подвигу) до приходу Іуди Іскаріота з озброєним натовпом від первосвящеників і старших ізраїльських. Господь Ісус був заарештований, а його ученики розбіглися. Ісус Христос був відведений до первосвященика Анни, а потім постав перед Кайяфою (до світанку) і судом синедріону (вранці), який засудив Його до смерті.

         В цей час ап. Петро, який прямував за Учителем і чекав результату справи у дворі, тричі відрікся від Нього. Після винесення вироку Христа доставили до римського прокуратору Понтія Пілата (він був повноважним представником римської влади і крім іншого мав повноваження від Кесаря страчувати), котрий відіслав Його до Ірода Антипи, що володарював в Галілеї (бо Ісус був з Галілеї; тим самим Понтій Пілат хотів перекласти на Ірода відповідальність за смерть Христа). Після допиту, наруги і висміювання в Ірода Господь Ісус Христос знову був приведений до Пілата. Незважаючи на своє бажання відпустити Христа і після нескінченних невдалих спроб зробити це, Понтій Пілат під тиском іудейських первосвящеників і юрби зрадив Його на Розп'яття. Дізнавшись про вирок, що розкаявся в зраді Іуда наклав на себе руки. Після бичування і наруги в преторії Господь Ісус Христос був виведений за межі Єрусалиму і розп'ятий рим. солдатами, розділили між собою Його ризи, на Голгофі (Лобному місці, де, за переказами, був похований череп Адама. Зазнавши декількох. годин хресних страждань, свідками яких було багато народу, Господь Ісус Христос помер на Хресті, «і завіса в храмі роздерлась надвоє, від верху до низу, і земля затряслася, і почали розпадатися скелі, і повідкривались гроби, і багато тіл спочилих святих воскресли» ( Мф 27. 51-52).

         Відрізняється цей скорботний день від інших днів року також і особливими, повними глибокого змісту Богослужіннями. На Ранній у Велику П'ятницю Православна Церква урочисто виголошує благовіствування про страждання і смерть Богочоловіка, розділене на 12 Євангельських читань, званих страсними Євангеліями.

         Читання 12 Євангелій у Велику П'ятницю бере свій початок від передання апостольського. Про читання 12 страсних Євангелій у Велику П'ятницю згадує святитель Іоанн Золотоустий. Він каже: "іудеї нападають з шаленством на Ісуса Христа, і самі ж мучать Його, зв'язують, відводять, робляться винуватцями образ, завданих воїнами, пригвождають до хреста, докоряють, насміхаються. Пілат тут нічого не приєднував зі свого боку: вони самі все роблять. І це у нас прочитується, коли буваємо всі на зібраннях, щоб не сказали нам язичники: ви показуєте народу тільки блискуче і славне, наприклад, ознаки та чуда, а ганебне приховуєте. Благодать Святого Духа так влаштувала, що все це прочитується у нас у всенародне свято, - саме у Великий вечір Пасхи (тобто в П'ятницю Страсної седмиці), коли мужі і жони чекають, дуже багато; коли стікається цілий всесвіт: тоді-проповідується це гучним голосом, і при такому-то всенародному читанні і проповіді ми віруємо, що Христос є Бог ". "Нині всі ми, говорив преподобний Іоанн Дамаскін у Велику П'ятницю, зібралися послухати про хрест, наповнюємо церкву, тіснимо один одного, потіємо і виснажуємо себе".
         Згідно з давнім звичаєм, читання страсних 12 Євангелій буває серед храму і віруючих, які зазвичай повністю наповнюють православні храми. Також слід зазначити, що Літургія у Страсну п’ятницю не звершується, оскільки Свята Церква закликає Своїх вірних чад до скорботних спогадів про смерть Господа Ісуса Христа на Хресті.

     

     

    Переглядів: 584 | Додав: ivan | Дата: 11.04.2015 | Коментарі (0)

    9 квітня. Великий четвер. Спомин Тайної Вечері.

         В день Опрісноків, коли, за старозавтнім законом, слід було заколювати і їсти пасхального агнця, і коли настав час, щоб перейшов Спаситель від світу цього до Отця (Ін. 13, 1), Ісус Христос, що прийшов виконати закон, послав своїх учеників Петра і Іоанна в Єрусалим приготувати Пасху, яку як тінь законну, мав Він замінити Пасхою новою, - самим тілом і кров'ю Своєю. З настанням вечора Господь прийшов з дванадцятьма своїми учениками в велику простору горницю одного єрусалимлянина (Мк. 14, 12-17) і возліг. Переконуючи, що в царстві Божому, яке не від світу цього, не земні велич і слава, але любов, смиренність і чистота духу відрізняють істинних членів. Господь, вставши після вечері, умив ноги своїм ученикам. Умив ноги і сівши знову Господь сказав ученикам: чи знаєте, що вчинив вам; отже, якщо Я вмив ваші ноги. Господь і Учитель, і ви повинні один одному умивати ноги. Приклад бо дав вам, щоб як Я вчинив вам і ви творили. "Господь торкався ніг апостольських, - говорить преподобний Ніл, - подвижник і письменник V століття, щоб зміцнити земні і слабкі ноги, що мали пройти всю вселенну; великий Лікар брався за п'яту, на яку на початку сповіщений був суд, щоб не дати впливати отруті духовного змія. Тому п'ята, укріплена дотиком рук Господніх, знехтувала сатану, що колись спокусив прародителів; чому Господь Христос і говорив: ось даю вам владу наступати на змій, і на скорпіонів і на всяку силу вражу (Лк. 10, 19). А Ісая сказав: які прекрасні ноги благовісників миру, благовісників добра (52, 7). Апостоли Христові, що пройшли весь світ, справді всюди перемагали силу вражу ". Обмивання ніг є першою з подій, які згадуються у Великий четвер і в Синаксарі цього дня покладені перші вірші на обмивання ніг: «Ученикам на вечері мив Бог ноги: Нога Котрого потім на дерево опиралась, заборонене колись в Едемі.» За обмиванням ніг Ісус Христос звершив Пасху спочатку за законом Мойсеєвим, потім встановив і Пасху нову - велике Таїнство святої Євхаристії. Встановлення Таїнства Святого Причастя є друга подія, яку Православна Церква згадує у Великий четвер, і на цю згадку в Синаксарі Великого Четверга складені також вірші: Сугуба вечеря оскільки вміщає пасху старозавітню: І Пасху нову – Кров і тіло Владики.

         Таїнство святого Причастя, встановлене Господом перед Його стражданнями і смертю, за заповіддю Ісуса Христа: Це чиніть на спомин про Мене, з перших часів до цих пір безперервно відбувається на численних престолах Церкви Вселенської. "Як Мойсей сказав: це нехай буде пам'ятне для вас вічно (Вих. 12, 14), - так говорить святитель Іоанн Золотоустий, - і Христос промовляв: Це чиніть на спомин про Мене - до того часу, як Я прийду. Наскільки багато хто зараз говорить : бажав би я бачити Лице Христа, образ, одяг, ось ти бачиш Його, торкаєшся до Нього, вкушаєш Його. Якщо іудеї споживали ягня з готовністю, стоячи і маючи чоботи на ногах і жезли в руках: то набагато більше тобі потрібно бадьоритись. Бо не мала кара чекає на тих, які негідно причащаються. Наскільки ж чистий повинен бути той, хто насолоджується безкровною жертвою? Наскільки чистішою всіх променів сонячних повинна бути - рука, яка роздроблює плоть Христову, уста, які наповнюються духовним вогнем, язик, омочений страшною кров'ю! Згадай, якої честі ти удостоєний? якою насолоджуєшся трапезою? На що з трепетом дивляться Ангели через промені, які звідси виходять, цим ми харчуємося, з цим з’єднуємось і робимося одним тілом з Христом. Який як пастир живить овець власними членами? Але що я кажу, пастир! Часто бувають такі матері, які новонароджених немовлят віддають іншим годувальницям. Але Христос не зазнав цього. Він живить нас власною кров'ю і через це єднає нас із Собою. З кожним віруючим Він з'єднується за допомогою таїнств, і Сам живить тих, яких народив, а не доручає будь-кому іншому, і цим знову запевняє тебе в тому, що Він взяв твою плоть. Ми займаємо місце служителів, а освячує і перетворює дари Сам Христос. Нехай не буде тут ні одного Іуди, жодного грошолюба. Якщо хто не учень Христовий, той хай віддалиться; трапеза не допускає тих, які не з числа учнів. Бо Христос каже: сотворю Пасху з учениками Моїми (Мф. 26, 18). Чимале покарання чекає на вас, - продовжує святитель Іоанн Золотоустий, звертаючись до священнослужителів, - якщо ви , визнавши когось нечестивим, дозволите причаститися цієї трапези. Кров Його стягнеться від рук ваших. Хоча б хто через нерозуміння прийшов для причастя, заборонити йому, не бійся. Бійся Бога, а не людини: якщо злякаєшся людини, то від Бога будеш принижений , а якщо убоїшся Бога, то і від людей будеш шанований. Якщо ти сам не смієш, то приведи до мене, я не дозволю цю зухвалість. Швидше віддам душу свою, ніж причащу я святощів крові Господньої недостойного, швидше проллю власну кров, ніж причащу я святощів настільки страшної крові того, кого не слід ". На вечері Господь виразно передрік ученикам, що один з них зрадить Його і це саме той, кому Господь подасть шматок хліба, вмочивши в миску, і, вмочивши, подав Іуді Іскаріотському. З хлібом ввійшов у нього сатана, і зрадник негайно віддалився від Христа і Його Церкви. Була вже ніч (Ін. 13, 1-30). Припинивши суперечку апостолів про першість, яка між ними повинна полягати не в пануванні і володінні, але більший серед них нехай буде меншим: і старший, як слуга, і передбачивши апостолам спільну спокушу, а Петру триразове зречення від Христа і своє явлення їм після воскресіння у Галілеї, Господь увійшов з ними в сад Гефсиманський, - на гору Оливну (Лк. 22, 24-28; Мф. 26, 30-35). Тут почалися Його страждання, спочатку душевні, а потім і тілесні. Починаючи Свої страждання, Господь сказав ученикам: сидіть тут, Я ж поки піду помолюся там, і взявши з Собою Петра, Якова та Іоанна, що були свідками Його слави під час преображення, почав жахатися і тужити. Сумна душа моя аж до смерті: будьте тут і пильнуйте, говорив ученикам своїм Богочоловік. Відійшовши від них, як докинути камінь, він схилив голову і коліна і молився до кривавого поту, як людина, відчуваючи чашу страждань і абсолютно віддаючись волі Бога Отця. Ісусу Христу з'явився Ангел з небес і підкріпляв Його. Під час молитви Своєї Господь триразово підходив до учнів Своїх і говорив їм: пильнуйте і моліться, щоб не впасти в спокусу: дух бо бадьорий, плоть же немічна. Але учні не могли молитовно пильнувати з Господом: бо очі їхні обважніли.
         Молитву Ісуса Христа в саду Гефсиманському Церква також згадує у Великий четвер і на цю молитву в Синаксарі четверга покладені особливі вірші:
    «Молитва – труд до крапель крові на Лиці: Христе Отцю молився Ти відкрито, Страхався смерті і цим затьмарив ворога». Гефсиманська молитва Ісуса Христа навчає нас, що серед спокус і скорбот молитва подає нам високу і святу утіху і зміцнює готовність зустріти і перенести самі страждання і смерть. Могутність молитви, утішаючої і зміцнюючої, Господь повчально показав і Своїм прикладом перед Своїми стражданнями і смертю, і в той же час навіюючи скорботним апостолам: пильнуйте і моліться, щоб не впасти в спокусу, дух бадьорий плоть же немічна. Близько опівночі приходить в сад зрадник з безліччю збройного народу, надісланого від первосвящеників і старших. Господь Сам йде до них назустріч і словами: Я є, якими Він давав їм впізнати Себе, повалює їх на землю і потім смиренно допускає зрадника поцілувати і взяти Себе на страждання і смерть (Мф. 26, 36-56; Мк. 14, 32-46; Лк. 22, 38-53). Так Господь, Який являв в продовж земного свого життя Божественну всемогутність і владу над законами природи словом: «Я є»,- поваливши на землю зрадника з народом, Який мав у владі Своїй легіони Ангелів, але прийшов принести Себе в жертву за гріхи світу, добровільно і смиренно віддає Самого Себе в руки грішників! Нарешті, і віддання на страждання, і смерть Ісуса Христа Церква згадує у Великий четвер, в Синаксарі якого також покладено особливі вірші на зраду: Для чого потрібні мечі та киї, для Того, Хто хоче померти і спасти світ. Ці чотири спогади у Великий четвер "Божественні отці один одному преємственно, від божественних апостолів, і священних Євангелій передали нам".
    На утрені в Великий четвер Церква благовістить про Таємну Вечерю Господа з учениками (Лк. 22, 1-39). На першій годині читається пророцтво Єремії про його страждання, і в особі його про страждання Спасителя (11, 18-12, 15). На Літургії Василія Великого благовістить словами євангелістів (Мф. 26, 2-20; Ін. 13, 3, 17; Мф 26, 21-39; Лк 22, 43-45; Мф. 26, 40 - 27, 2) про події Великої Середи, Великого Четверга і частково - Великої П'ятниці, а саме - про страждання у первосвящеників Анни та Каяфи.

     

    Переглядів: 694 | Додав: ivan | Дата: 09.04.2015 | Коментарі (0)

    7 квітня. Благовіщення Пресвятої Богородиці.

         Благовіщення — дванадесяте свято, яке за церковним календарем відзначається 7 квітня (н.с, 25 с.с) — в той день, коли архангел Гавриїл провістив Діві Марії, що вона непорочно зачне від Cвятого Духа і народить Сина Божого — Ісуса. В основі свята — повідомлення архангела Гавриїла Діві Марії «благої вісті» (звідси і Благовіщення) про народження у неї Божественного немовляти, Спасителя роду людського. Коли Марії було 12 років, Бог сповістив, що вона народить Сина Божого. А після того, як Марію заручили з 82-річним Йосифом, з’явився до неї архангел Гавриїл і сказав: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою. Зачнеш у лоні і породиш сина і назвеш його Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься, і дасть йому Господь Бог престіл Давида, батька його, і царюватиме над домом Якова повіки та й царству його не буде кінця.» Марія ж сказала: «Як же це станеться, коли я мужа не знаю». Відповів архангел: «Дух Святий найде на тебе й сила Всевишнього осінить тебе, — тим-то й Святе, що народиться, назветься — Син Божий. У Бога нема неможливого.» І сказала Марія: «Я раба Господня, нехай буде мені по твойому слову». У Назареті, на тому місці, де Архангел Гавриїл благовістив Діві Марії, побудований храм в пам’ять Благовіщення Богородиці. Святкування Благовіщення встановлене Церквою у IV ст. після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове. Дату Благовіщення встановили, відрахувавши 9 місяців від Різдва. Відповідно до значення цього дня церковне святкування Благовіщення не відміняється, навіть якщо свято припадає на Великдень; піст заради нього послаблюється. 

     

    Переглядів: 519 | Додав: ivan | Дата: 07.04.2015 | Коментарі (0)

    5 квітня. Вхід Господній у Єрусалим. Вербна неділя, неділя ваїй, цвітоносна.

                  Вербова гілка розцвітає, про Велидень сповіщає

         Вербна неділя – велике християнське свято в неділю перед Великоднем. Його виникненню послужила євангельська розповідь про те, як Ісус вїжджав до Єрусалиму на ослі, і люди встеляли Йому шлях пальмовими гіллями, тим самим вітаючи Спасителя.

         Наближалося свято святої Пасхи. Зі всіх кінців Палестини богомольці стікалися до Єрусалиму. У цей час поширився слух про воскресіння Лазаря, якого Ісус воскресив із мертвих у селі Вафанії, що за кілька кілометрів від Єрусалима, на четвертий день від смерті. Серця людей стикалися від радісної надії: Ісус з Назарета – довгоочікуваний Месія, Цар Ізраїлів. Господь у супроводі учнів виїхав з Віфанії і попрямував до Святого Міста. З Єлеонської гори Господь спрямував свій погляд на Єрусалим, вдивляючись у місто, що розкинулось внизу і якому призначено було стати Чашею Його Страждань. У євреїв був звичай: царі й переможці в’їжджали до Єрусалиму на конях або на ослах і народ урочисто з пальмовив  гілками в руках зустрічав їх.  Ісусу Христу підвели молодого осла, постелили на нього свої одежі і Він сів на нього. Чому саме на осла, а не коня? Тому, що на Сході в’їхати в місто на ослі, а не на коні – означало, що людина прийшла з миром. Кінь вважався військовою одиницею і коли хто в’їжджав на коні – означало війну. Саме так в’їжджав Христос, але не як Цар земний або переможець у війні, а як Цар, Царство Якого не від світу цього, як Переможець гріха і смерті. Люди стелили Йому під ноги свій одяг, різали гілки з дерев і стелили по дорозі. Народ вигукував: «Осанна (спасіння, радість, слава) Сину Давидову! Благословенний, Хто йде в ім’я Господнє Цар Ізраїлів! Осанна в вишніх!». І прославляли Його як Царя і Господа. Від звичаю використовувати в це свято ваїй (гілки фінікової пальми) воно називається Неділею Ваїй. Ми ж це свято називаємо Вербною неділею, оскільки фінікові гілки замінюємо вербою, адже вона розпускається раніше за інші дерева, прокидаючись після зими і тим самим символізує і наше воскресіння. Стояння з цими гілками і запаленими свічками – це спогад урочистого Входу Царя Слави на добровільні страждання. Віруючі ніби зустрічають невидимо прийдешнього Господа і вітають Його як переможця пекла і смерті.

     

     

     

     

     

     

    Переглядів: 529 | Додав: ivan | Дата: 06.04.2015 | Коментарі (0)

    28 березня. Субота Похвала Пресвятої Богородиці. (Субота акафіста).

         Звечора відправлялася служба з читанням акафіста Пресвятій Богородиці. Вранці служилася Божесвенна Літургія.

      

     

    Переглядів: 498 | Додав: ivan | Дата: 03.04.2015 | Коментарі (0)

    27 березня

          У свято Архангело Михайлівській церкві с Зміївки проводилося таїнство Єлеосвячення.

     

     

    Переглядів: 605 | Додав: ivan | Дата: 03.04.2015 | Коментарі (0)

    15 березня. Третя неділя Великого посту. Хрестопоклонна.

         День за днем, під керівництвом Матері-Церкви, ми долаємо дні Святої Чотиридесятниці і вже досягли третьої Неділі Великого посту.
         Сьогоднішній Воскресний день називається Хрестопоклонною Неділею, тому що нам для поклоніння виноситься Святий Хрест. Досягнувши середини посту, християни потребують благодатної помочі для зміцнення духовних сил. Саме споглядаючи на Древо Хресне, православні вірні отримують велику втіху і підбадьорення. Бо ніщо не може так втішити і підвести до духовної боротьби, як Хрест Христів, шануючи який, людина віддає шану Самому Богу. «О, Триблаженне Древо, на якому був розп’ятий Христос – Цар і Господь» – взиває Свята Церква. Але, чому ми поклоняємося знаряддю страти? Чому ми, православні християни, бачачи перед собою Хрест Христів, поклоняємось йому, а не зневажаємо? На превеликий жаль, є, так звані християни, які не шанують Хрест Господній. Та ми повинні пам’ятати в своєму житті слова апостола Павла, який говорить: «Я не бажаю хвалитися, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, Яким для мене світ розп’ятий і я для світу» (Гал. 6. 14). Апостол навчає: «А якщо і Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша» (1Кор. 15. 14). Тобто, якщо Христос не воскрес, то шанування Хреста є дійсно безглуздим, бо, таким чином, ми віддаємо шану Хресту, як будь-якому іншому знаряддю страти. Ап. Павло продовжує: «...слово хресне для загиблих безумство є, а для нас, що спасаємось, – сила Божа» (1Кор. 1. 18). Хрест, що колись був найбільш страшною, ганебною карою, стає для нас силою Божою проти видимих і невидимих ворогів. Хрест називаємо Живоносним, Животворчим древом, яке процвіло. В давнину древо спокусило перших людей і стало для них древом смертним, бо, споживши плодів його, люди пізнали смерть, втративши райську насолоду богосинівства. Древо ж Хресне стало Живоносним древом, що зацвіло для нас благодатними плодами, яких споживаючи, повертаємо собі втрачений рай. Хрест дав людству остаточну перемогу добра над злом, перемогу любові над ненавистю, життя над смертю. Бо «Христос воскрес з мертвих, первісток серед померлих. Бо як смерть через людину, так через людину і воскресіння мертвих. Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть»(1Кор. 15. 20-22). З впевненістю можна сказати, що якби не було Хреста, не було б спасительного подвигу Христового, не було б Божественного Воскресіння. Тому православні християни шанують Животворчий Хрест, як знамено славної перемоги Христа над смертю. Так само, як воїни царів і володарів земних віддають шану прапорові, несуть його поперед війська, пильно оберігають під час битв, так і воїни Христові, якими є справжні християни, вшановують Хрест, як знак перемоги Христа над дияволом в битві за душі людські. Славний старозавітній пророк Ісая, ще в глибоку давнину, задовго до пришестя Господа в світ, пророчо славить подвиг Христа промовляючи: «Він взяв на Себе наші немочі і поніс наші хвороби; а ми думали, що Він був уражений... Але Він укритий виразками був за гріхи наші і мучимий за беззаконня наші; покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися. Усі ми блукали, як вівці зведені були кожен на свою дорогу: і Господь поклав на Нього гріхи всіх нас» (Іс. 4-6). Христос Хрестом примирив нас з Богом, через Хрест послав на нас небесне благословення і всі благодатні дари. Сьогодні ми з вами стали слухачами євангельського читання, у якому Сам Господь звертається до нас: «...хто хоче йти за Мною нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, і за Мною йде» (Мк. 8. 34). Що означає зректися самого себе? Це означає, що в своєму житті людина-християнин повинна полишити гріх, відмовитись від догоджання своїм похотям, не бути рабом гордині, зухвалості, гніву, блуду, а намагатися бути старанним трудівником у винограднику Христовім. Слід пам’ятати, що кожен з нас стає учасником спасительної сили Хреста Господнього лише тоді, коли гідно несе по життєвому шляху свій власний хрест. І коли, йдучи по цьому тернистому шляху, де зустрічаються: скорботи, горе, нещастя, пригноблення, хвороби, людина не нарікає, а з вдячністю приймає всі ці випробування як іспит від Господа, ось тоді вона уподібнюється Христу. Господь же Ісус Христос є для нас справжнім прикладом любові, самопожертви, смирення, лагідності, милосердя і терпеливості, чого так не вистачає нам у цьому житті. Пам’ятаймо, що з гробу Ісусового виникло нове життя, що оновило людство, виростивши незчисленні лики святих, які стали плодами хресної жертви Христової.
         Розмірковуючи нині про славу Хреста Господнього прокиньмося духовно, відкриймо очі сердечні, підбадьоривши себе живою дієвою вірою, за допомогою якої ми зможемо з’єднатися з Господом – джерелом вічної любові. Святитель Макарій, митрополит Московський, говорить: «В Хресті Господньому – сутність всього Євангелія». Свята Чотиридесятниця є образом нашого тимчасового життя, переповненого смутком, трудами і хворобами. Якщо в житті людина бореться з усіма цими наслідками гріхопадіння і коли не лінується, докладає зусиль – отримує результат, так і під час Великого посту, коли людина відкриває його згадкою про гріхопадіння Адама і вигнання із раю, проходить дні посту у невпинній боротьбі з гріхом, кінцевим результатом її подвигу стає єдність з Воскреслим Господом Ісусом Христом.

     

    Переглядів: 682 | Додав: ivan | Дата: 18.03.2015 | Коментарі (0)

       8 березня. Друга неділя Великого посту. Свт. Григорія Палами (перехідне  святкування у неділю 2-гу Великого посту). Сщмч. Полікарпа Смирнського. Прп. Олександра, ігумена обителі «Невсипущих».

       У другу неділю Великого посту поминається св.. Григорій Палама, який жив у XIV ст.. Згідно з Православною вірою він навчав, що за подвиг посту і молитви Господь освітлює віруючих благодатним Своїм світлом, яким сяяв Господь на Фаворі. З тієї причини, що св.. Григорій розкрив науку про силу посту та молитви, установлено проводити поминання його у другу неділю Великого посту.

       В цей день настоятель храма о. Олександр Квітка святкує день ангела, який народився 7 березня і батьки його назвали його назвали на честь преподобного Олександра, ігумена обителі «Невсипущих», пам'ять якого святкується 8 березня н.ст. Парафіяни свято Михайлівського храму привітали свого незмінного настоятеля, який ось уже 26-й рік несе пастирські обов’язки, побажали йому плідної праці на пастирській ниві і проспівали «Многії літа».

       «Дорогий отче! Вітаємо з Днем народження! Дякуємо Богові за дар Вашого життя, яке ви щедро посвячуєте служінню Церкві – вашим вірним на парафії, потребуючим, убогим, страждаючим, усім тим, хто приходить до Вас за порадою, допомогою, потіхою. Як добрий пастир, Ви впевнено проводите довірене Вам стадо до брам Небесного Царства дорогою любові, віри, милосердя, єдності і миру, дорогою святості. Тож нехай Господь щедро обдаровує Вас усіма потрібними ласками, скріплюючи і надихаючи Вас на працю у Божому винограднику, а Мати Божа огортає Своїм Покровом! Нехай у повноті сповнюється у Вашому житті Божа воля – наша святість. Многая літа!

      

     

     

      З молитвою, вдячністю і любов’ю парафіяни Святомихайлівської церкви.»

    Переглядів: 742 | Додав: ivan | Дата: 10.03.2015 | Коментарі (0)

    1 березня. Перша неділя Великого посту. Торжество православ’я.

          730 року на візантійський престол вступив імператор Лев Ісаврянин, який своїм указом забаронив шанування св.. ікон. Ця єресь тривала за його сина Костянтина Копроніма й онука Лева Хозара. У 787 році у місці Нікеї за імператриці Ірини зібрався Сьомий Вселенський Собор і в ньому брали участь 367 отців. Собор осудив і відкинув іконоборчу єресь і визначив – ставити і покладати у св.. храмах, разом із зображення Чесного і Животворчого Хреста Господнього, і святі ікони, шанувати і віддавати їм поклоніння, підносячись розумом і серцем до Господа Бога, Божої Матері і святих, на них зображених. Після VII Вселенського Собору гоніння на святі ікони знову були відновлені наступними трьома імператорами: Левом Вірменином, Михайлом Бальбою та Феофілом, і майже 25 років хвилювали Церкву. Шанування св.. ікон було остаточно відновлено і затверджено на Помісному Константинопольському Соборі в 842 році, за імператриці Феодори. На цьому Соборі, з вдячністю Господу Богу, який дарував перемогу над іконоборцями та всіма єретиками, встановлено свято Торжество Православ’я, яке належить святкувати в першу неділю Великого посту і яке відзначається й дотепер у всій Вселенській Православній Церкві. 

    Переглядів: 671 | Додав: ivan | Дата: 10.03.2015 | Коментарі (0)

    22 лютого. Прощена неділя. Згадування Адамового вигнання

        Прощення…Який глибокий зміст ми вкладаємо у це слово! Ця чеснота тісно пов’язана з любов’ю, вона є проявом любові. Прощення – величезний акт духовного єднання та примирення. Хто любить – той прощає. Саме тому Свята Православна Церква постановила святкувати перед Великим постом Прощену неділю. У цей день, за добрим християнським звичаєм, належить просити один в одного прощення. У цьому закладена висока мета. Адже завтра розпочинається Великий піст – час очищення, час освячення і примирення з Богом, Сповідь і Святе Причастя, через яке людина поєднується з Богом і відновлює в собі затьмарені через гріх образ і подобу Божу. Але до самого поста додаються підготовчі неділі. Так, у першу підготовчу неділю ми пригадуємо притчу про митаря і фарисея. Саме в ній ми бачимо перший крок на шляху примирення з Богом. Б’ючи себе в груди зі словами: « Боже, будь милостивий до мене, грішного!» (Лк. 18.13) – ми проявляємо своє смирення стосовно Бога, ми пізнаємо свою гріховність, опускаємо перед Богом очі, але підносимо до Нього серця. Євангеліє Неділі про блудного сина розкриває нам таємницю всепрощаючої любові Бога до людини як до найвищого Свого творіння, любові Отця до Своїх дітей. Він завжди чекає на нас, подаючи нам Свою руку допомоги, розкриваючи Свої батьківські обійми. Ми ж, визнаючи свою гріховність перед Ним, просимо бути Його слугами: «Отче щедрий, прийми мене – каюся, і вчини як одного з наймитів Твоїх». Третя неділя розкриває жахливу картину Страшного суду. Закликаючи нас до Царства Небесного, Господь навчає нас діл милосердя, щоб, виконуючи їх, ми сподобилися стояти праворуч Бога. Ось так, ідучи шляхом примирення з Богом, настає час, коли потрібно примиритися з ближніми. Бо це так важливо у справі нашого спасіння. Сам Ісус Христос, даючи заповідь любові, розділив її на дві частини: любов до Бога і любов до ближнього, а одна без одної нічого не варті. Апостол любові, святий Іоан Богослов, говорить: «Улюблені, любімо один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родиться від Бога та знає Бога! Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!» (1 Ін.4:7-8). Тож любов до Бога без любові до ближнього не є істиною любов’ю, а лише лицемірством. Великий піст – це час сповіді та покаяння, але ми не можемо приступати до таїнства Сповіді та Покаяння, доки не примиримося з ближніми. У молитві Господній ми щоразу промовляємо: «…прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Тобто від того, як ми прощаємо, проститься і нам. І що варті провини наших винуватців у порівнянні з тими гріхами і беззаконнями, які ми чинимо перед Богом.

       Прощена неділя є надзвичайно важлива у підготовці до Великого посту. У цей день ми маємо пригадати ті кривди, які завдали іншим, і пробачити ті образи, які завдали нам. Але не лише у цей день ми повинні миритися з ближніми, а кожного дня повинні творити добро, сіяти мир і справедливість, робляти щовечора іспит совісті. Цього року  Великий піст розпочинається 23 лютого. Це час духовного очищення і вдосконалення. Тож використаймо цей час, щоб усі кривди забути, провини загладити, гріхи замолити. І щоб уже завтра, щиро постячи, готували себе до Святого Причастя. Докладемо усіх зусиль, щоб гідно провести час посту, щоб достойно перенести разом із Христом Його страждання, оплакати Його спасительну смерть і порадіти Його славному воскресінню – ключеві нашого спасіння, основі нашої віри і символу нашої перемоги.

      

     

        Після завершення Літургії громадські активісти села разом православною громадою с. Зміївки провели мітинг-реквієм біля пам’ятника борцям за волю України, що знаходиться на території церковної громади св.. Арх. Михайлівської церкви, за загиблими борцями Небесної сотні і відслужили панахиду за загиблими героями, а також за бійцями, що поклали своє життя, обороняючи Україну від російських окупантів та сепаратистів.

     

     

      Ввечері відслужилася вечірня служба з чином прощення. Вступаючи у Великий піст о. Олександр та о. Іоан попросили у парафіян і один у одного прощення за гріхи, образи і кривди, в  свою чергу парафіяни просили прощення у духовних отців і один в одного. В багатьох були сльози на очах, коли просили прощення. Хай нас Бог укріплює і підтримує у цьому Великому і спасенному посту, щоб ми достойно провели піст, очистили свої душі і дочекалися світлого дня Воскресіння Христового – Пасхи. 

    Переглядів: 796 | Додав: ivan | Дата: 23.02.2015 | Коментарі (0)

    15 лютого. Стрітення Господнє.

       День Стрітення Господного – 15 лютого (ст.. ст..2 лютого) – свято, що входить до числа найбільших у Православній Церкві. Цього дня відзначається одна з ключових подій в історії  взаємин Бога й людини: Богодитину, принесену на 40-й день після народження в єрусалимський храм, зустрів праведний Симеон.У цій події Церква вбачає зустріч двох Завітів: на зміну Старому Завіту, який уособлює старець Симеон, приходить Новий Завіт, що дасть людям втілений Месія-Христос.

        Коли Ісусу Христу виповнилося 40 днів, Пресвята Діва Марія принесла Його до єрусалимського храму. Згідно Мойсеєвого закону кожного новонародженого первістка чоловічої статі приносили до святилища для посвячення Богу. При цьому належало, в подяку Богу, принести жертву: однолітнє ягня і молодого голуба або горлицю. Якщо не було можливості принести ягня, приносили два голуби або дві горлиці. Цей закон було встановлено в пам'ять виходу євреїв з Єгипетського рабства – визволеня від рабства, спасіння первістків єврейських від смерті. Коли Пречиста прийшла до храму разом з Йосипом і маленьким Ісусом, туди ж навідався праведний старець Симеон. Йому було дано Господнє одкровення, що він не помре до тих пір, аж поки не побачить Спасителя. І от цей час, якого люди очікували не одне тисячоліття, прийшов. У храмі був Той, Хто стане переможцем гріха та смерті. Хто відкриє всім народам шлях у Царство Боже й шукатиме кожну зниклу вівцю. Прозріваючи це, праведний Симеон, взявши Ісуса на руки, вимовив: «Нині відпускаєш  раба Твого, Владико, за слову Твоїм, з миром, бо  бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів: світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля». Симеон побачив Христа – і тепер міг з миром «відійти до праотців», тобто померти, щоб зійти в похмурий шеол, де знаходилися всі покійні, очікуючи звільнення. І Симеон принесе їм радісну звістку: «Чекати залашилося недовго, тому що я на руках тримав Того, Хто зруйнує пекло».

      

       У день Стрітення Господнього в церквах, за традицією, звершується чин малого освячення води і свічок. В молитвах на освячення свічок на Стрітення Господнє прохають про те, щоб як запалені свічки своїм світлом розганяють нічний морок, так і душі наші просвічені Духом Святим, уникали гріховної тьми (сліпоти). Стрітенська свічка важлива як символ просвічення серця Духом святим.

     

     

     

    Переглядів: 1103 | Додав: ivan | Дата: 17.02.2015 | Коментарі (0)

    14 лютого. Субота поминальна (м’ясопусна).

     

    Переглядів: 673 | Додав: ivan | Дата: 17.02.2015 | Коментарі (0)

    12 лютого. Собор вселенських учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого.

    Переглядів: 515 | Додав: ivan | Дата: 17.02.2015 | Коментарі (0)

    1 лютого. Неділя про митаря і фарисея.

    «Покаяння двері відчини мені, Життєдавче»

         Перша підготовча неділя до Великого посту називається Тижнем митаря і фарисея. На літургії у цю неділю читається притча з Євангелія про митаря і фарисея (Лк. 18. 10-14), з метою показати, що тільки слізна молитва і смирення, як у митаря, а не перелік своїх чеснот, як у фарисея, можуть здобути нам милосердя Боже. Богослужіння у свято Михайлівській церкві с. Зміївки проводив клірик церкви ієрей Іоанн Квітка.

         Настоятель церкви митрофорний протоієрей Олександр Квітка в цей день відправляв службу Божу у церкві святої мучениці Дарії в с. Дар’ївка, Білозерського району, Херсонської області. Громада св.. муч. Дарії почала своє існування близько пів року, але об’єднала навколо себе патріотично настроєних жителів с. Дар’ївки. Все почалося з того, що священик парафії Московського Патріархату Миколай Сулима відмовився відспівувати воїна, який загинув в АТО на Донбасі. Це обурило людей і вони покинули громаду Московського Патріархату і створили громаду УПЦ КП. О. Олександр довгий час проживав у цьому селищі і на запрошення настоятеля о. Віктора Нанівського і парафіян прибув на цю парафію і в співслужінні о. Віктора відправив Божественну літургію, а після літургії був відправлений молебень за Україну і її воїнів. У своїй проповіді о. Олександр пояснив віруючим хто такі були митар і фарисей і який приклад вони дають нам: приклад смирення і покаяння, а не фарисейської гордості. Закінчилась служба молитвою за Україну «Боже, Великий Єдиний». 

      

     

     

     

    Переглядів: 882 | Додав: ivan | Дата: 01.02.2015 | Коментарі (0)

    19 січня. Святе Богоявлення. Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

    Cвятими водами омийся, Україно, і благодаттю Божою зміцнись!

       Одним із найвеличніших свят, яким започатковується рік, в Україні здавна є свято Водохреща, яке відзначається 19 січня. Цей день сповнений особливим радісним духом: освящається вод єство, єднаються людські душі й приходять нові надії. Щороку, очищаючись свяченою водою, ми ніби заново народжуємось, залишаючи в минулому сварки, невдоволення і образи. Нас охоплює почуття великої радості, небесної благодаті від свяченої води. Душа сповнюється нових хвилювань, повних відчуттів вдячності й віри. Віри в те, що Господь укріпить наші духовні сили і заступиться «за весь наш рід, і за родину, й за нашу неньку Україну».

        Хрещення Господнє, у народі Водохреща або Йордана, Богоявлення,- третє (після Різдва та Нового року) і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. Його відзначають 19 січня ( за старим стилем 6 січня).

     Євангеліє свідчить, що перед тим як Господь вийшов у тридцятирічному віці на служіння, Бог послав пророка Іоанна Предтечу (тобто попередника), щоб він підготував людей до прийняття Спасителя. Народ звідусіль приходив  послухати проповіді Іоанна про покаяння. Він багатьох хрестив, занурюючи у воду до шиї і тримаючи, поки той не сповідує гріхи. І ось до нього прийшов Сам Господь, щоб також хреститися, але Іоанн сказав: «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі йди до мене?» Але Ісус наполіг на хрещенні не тому, що Сам мав потребу в ньому, а для того, що виконати закон, освятити водне єство і подати всім образ і приклад Хрещення. Хрещення Господнє іменується також Богоявленням, бо в цей день Пресвята Трійця виразно явила Себе світові: Бог Син хрестився у водах Йордана, Бог Дух Святий сходив на Нього з небес у вигляді голуба, Бог Отець свідчив про Нього голосом з Небес: « Це Син Мій Улюблений, в Ньому Моє благовоління» (Мф. 3.17). День який передує святу, називається Навечір’ям Богоявлення або Водохресним Свят-вечором. За своїми традиціями він нагадує Різдвяний Свят-вечір і також є днем суворого посту. 18 і 19 січня, тільки два рази на рік, у храмах після Божественної Літургії здійснюється чин великого освячення води – у спогад про Хрещення Спасителя, Який освятив водне єство землі Своїм зануренням у йорданські води. Богоявленська вода має чудову властивість не псуватися протягом одного і навіть багатьох років. Вона є особливою святинею: побожні віруючі зберігають її протягом усього року біля святих ікон і вживають у невеликій кількості вранці натщесерце, як правило із шматочком просфори. а також у разі хвороби. Хрещенська вода є особливо благодатним засобом для освячення будинків. Кожен може нею окропити своє житло або робоче приміщення; це прикликає на будинок особливу благодать Божу, оздоровлюючи як зовнішню, так і внутрішню духовну атмосферу.

      

     

     

    Переглядів: 1214 | Додав: ivan | Дата: 19.01.2015 | Коментарі (0)

    18 січня. Неділя 32-га після Пятидесятниці, перед Богоявленням. Надвечіря Богоявлення (Хрещенський святвечір).

       Зранку відслужилася Божественна Літургія. Після Літургії та вечірньої звершився чин великого освячення води. Божественну Літургію правив клірик свято Архангело Михайлівської церкви священик Іоанн Квітка.

     

     

    Переглядів: 963 | Додав: ivan | Дата: 18.01.2015 | Коментарі (0)

    Контактні дані
    Цікаво знати
    Купить ссылку здесь за руб.
    Поставить к себе на сайт
    Пошук
    Наше опитування
    Оцініть мій сайт

    Всего ответов: 52
    Календар
    Православные праздники
    Історичні події
    Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0
    Кто сегодня был? Яндекс.Метрика
    Архів записів
    Форма входу

    Розповiсти друзям
    Підписка на новини

    Введите адрес Вашего почтового ящика:

    Пасха
    Наш баннер
    Вверх Яндекс.Метрика