1 березня. Перша неділя Великого посту. Торжество православ’я.

      730 року на візантійський престол вступив імператор Лев Ісаврянин, який своїм указом забаронив шанування св.. ікон. Ця єресь тривала за його сина Костянтина Копроніма й онука Лева Хозара. У 787 році у місці Нікеї за імператриці Ірини зібрався Сьомий Вселенський Собор і в ньому брали участь 367 отців. Собор осудив і відкинув іконоборчу єресь і визначив – ставити і покладати у св.. храмах, разом із зображення Чесного і Животворчого Хреста Господнього, і святі ікони, шанувати і віддавати їм поклоніння, підносячись розумом і серцем до Господа Бога, Божої Матері і святих, на них зображених. Після VII Вселенського Собору гоніння на святі ікони знову були відновлені наступними трьома імператорами: Левом Вірменином, Михайлом Бальбою та Феофілом, і майже 25 років хвилювали Церкву. Шанування св.. ікон було остаточно відновлено і затверджено на Помісному Константинопольському Соборі в 842 році, за імператриці Феодори. На цьому Соборі, з вдячністю Господу Богу, який дарував перемогу над іконоборцями та всіма єретиками, встановлено свято Торжество Православ’я, яке належить святкувати в першу неділю Великого посту і яке відзначається й дотепер у всій Вселенській Православній Церкві.