10 квітня. Велика п’ятниця. Спомин святих спасенних СтрастейГоспода нашого Ісуса Христа.

     Велика п’ятниця є днем великої скорботи. З впевненістю можна сказати, що цей день став найбільш страшним в історії людства, оскільки безсоромні іудеї взяли і розп’яли на Хресті Господа Слави. Очікуваний Месія був відкинутий Своїм народом. Той Кого проповідували пророки приніс Себе в жертву за гріхи світу.

     Розповідь про день страждань Спасителя присутня у кожного з чотирьох євангелістів (Мф. 26. 20-27. 66; Мк 14. 17-15. 47; Лк 22. 14-23. 56; Ін 13. 1-19. 42), згідно котрими все, що відбулося у Велику п’ятницю, не було випадковістю, а було найважливішою частиною домобудівництва (Божественного плану) спасіння. Євангелія оповідають про події, що відбувалися починаючи з ночі четверга і до вечора п'ятниці Страстей: після Таємної вечері і Прощальної бесіди Спаситель з учнями відправився в Гефсиманію (сад біля підніжжя Оливної гори), де вони провели частину ночі (учні в дрімоті, а Христос - у молитовному подвигу) до приходу Іуди Іскаріота з озброєним натовпом від первосвящеників і старших ізраїльських. Господь Ісус був заарештований, а його ученики розбіглися. Ісус Христос був відведений до первосвященика Анни, а потім постав перед Кайяфою (до світанку) і судом синедріону (вранці), який засудив Його до смерті.

     В цей час ап. Петро, який прямував за Учителем і чекав результату справи у дворі, тричі відрікся від Нього. Після винесення вироку Христа доставили до римського прокуратору Понтія Пілата (він був повноважним представником римської влади і крім іншого мав повноваження від Кесаря страчувати), котрий відіслав Його до Ірода Антипи, що володарював в Галілеї (бо Ісус був з Галілеї; тим самим Понтій Пілат хотів перекласти на Ірода відповідальність за смерть Христа). Після допиту, наруги і висміювання в Ірода Господь Ісус Христос знову був приведений до Пілата. Незважаючи на своє бажання відпустити Христа і після нескінченних невдалих спроб зробити це, Понтій Пілат під тиском іудейських первосвящеників і юрби зрадив Його на Розп'яття. Дізнавшись про вирок, що розкаявся в зраді Іуда наклав на себе руки. Після бичування і наруги в преторії Господь Ісус Христос був виведений за межі Єрусалиму і розп'ятий рим. солдатами, розділили між собою Його ризи, на Голгофі (Лобному місці, де, за переказами, був похований череп Адама. Зазнавши декількох. годин хресних страждань, свідками яких було багато народу, Господь Ісус Христос помер на Хресті, «і завіса в храмі роздерлась надвоє, від верху до низу, і земля затряслася, і почали розпадатися скелі, і повідкривались гроби, і багато тіл спочилих святих воскресли» ( Мф 27. 51-52).

     Відрізняється цей скорботний день від інших днів року також і особливими, повними глибокого змісту Богослужіннями. На Ранній у Велику П'ятницю Православна Церква урочисто виголошує благовіствування про страждання і смерть Богочоловіка, розділене на 12 Євангельських читань, званих страсними Євангеліями.

     Читання 12 Євангелій у Велику П'ятницю бере свій початок від передання апостольського. Про читання 12 страсних Євангелій у Велику П'ятницю згадує святитель Іоанн Золотоустий. Він каже: "іудеї нападають з шаленством на Ісуса Христа, і самі ж мучать Його, зв'язують, відводять, робляться винуватцями образ, завданих воїнами, пригвождають до хреста, докоряють, насміхаються. Пілат тут нічого не приєднував зі свого боку: вони самі все роблять. І це у нас прочитується, коли буваємо всі на зібраннях, щоб не сказали нам язичники: ви показуєте народу тільки блискуче і славне, наприклад, ознаки та чуда, а ганебне приховуєте. Благодать Святого Духа так влаштувала, що все це прочитується у нас у всенародне свято, - саме у Великий вечір Пасхи (тобто в П'ятницю Страсної седмиці), коли мужі і жони чекають, дуже багато; коли стікається цілий всесвіт: тоді-проповідується це гучним голосом, і при такому-то всенародному читанні і проповіді ми віруємо, що Христос є Бог ". "Нині всі ми, говорив преподобний Іоанн Дамаскін у Велику П'ятницю, зібралися послухати про хрест, наповнюємо церкву, тіснимо один одного, потіємо і виснажуємо себе".
     Згідно з давнім звичаєм, читання страсних 12 Євангелій буває серед храму і віруючих, які зазвичай повністю наповнюють православні храми. Також слід зазначити, що Літургія у Страсну п’ятницю не звершується, оскільки Свята Церква закликає Своїх вірних чад до скорботних спогадів про смерть Господа Ісуса Христа на Хресті.