Свято Архангело - Михайлівська церква c. Зміївки
Українська православна церква Київського патріархату
Выбрать язык / Select language:
Ukranian
English
French
German
Japanese
Italian
Portuguese
Spanish
Danish
Chinese
Korean
Arabic
Czech
Estonian
Belarusian
Latvian
Greek
Finnish
Serbian
Bulgarian
Turkish
Меню сайту
Благодійний внесок
Цікаві статі
  • 1.Внутріщній стан людського серця, що стало оселею всіх пристрастів і пороків
  • 2.Моральний стан серця людини, що через недбайливість і лінощі падає в безодню пороків
  • 3.Внутрішній стан серця людини, яка лишилася благодаті і стала рабом пристрастів і зброєю диявола.
  • 4.Стан серця людини, через святе хрещення і інші таїнства, що стало мешкання Святої Тройці.
  • 5.Дорога християнського життя.
  • Святині храму
    Підтримайте сайт

    Натисніть та підтримайте сайт

    Пам'ятки храму
    ЗАКОН БОЖИЙ
    Святе Причастя

    Головна » Статті » Мої статті

    Стан серця людини, через святе хрещення і інші таїнства, що стало мешкання Святої Тройці

         Перш ніж приступити до якоїсь справи - саме краще починати з Богом і закінчувати її також з Богом - говорить св. Григорій Богослов. Йдучи за цією доброю порадою, і ми розпочинаємо викладання предмету, закликаючи на поміч Бога, від Якого залежить наше спасіння і до Якого повинні направляться всі наші думки і побажання.

         Господь наш Ісус Христос, багатий в милостях і щедротах, кров'ю Своєю відкривши нам вхід в царство небесне, говорить устами апостола: "покайтесь, і нехай хреститься кожен з вас на відпущення гріхів і приймите дар Святого Духа" (Діян. 2. 38). Згідно цих слів, кожна людина, просвічена святим хрещенням, з'єднується з Святим Духом, стає домом Божим. Син Божий з Отцем Небесним і Животворчим Духом приходить до нього і створюють Собі оселю в його серці. (Ін. 14.23) "Душа очищеного св. хрещенням, - говорить Іоанн Златоустий, робиться святлішою за сонце, і вона не тільки буває здатна споглядати славу Божу, але ще й отримує від неї деяке сяяння. Як чисте срібло, на яке попадають сонячні промені, само віддзеркалює світло від власного єства і від сонячного блиску, так і душа очищена Духом Божим, приймає на себе промені слави Духа і від себе віддзеркалює промені цієї слави" (Бесіда 2 на посл. до Кор.).

         До хрещення людина чужа Христу; після хрещення стає "повсякчасним" Йому, родичем Богу. До хрещення вона далека до Христа; після хрещення - близька Йому (Єфес.2.13). До хрещення жила під темно диявольською владою, після хрещення ввійшла в Царство Боже, в Церкву Христову. До хрещення була темрява; після хрещення стала світлом. (Єфес.5.8). Через святе хрещення ми торимуємо право засвоювати собі заслуги Спаса нашого Ісуса Христа, і отримати "відкуплення Кров'ю Його, прощення гріхів через багатство благодаті Його" (Єфес.1.7).(Кол.1.14). "Обмився ти, освятився ти, опрвдався ти" благодаттю "Господа нашого Ісуса Христа і Духо Бога нашого" - говорить священик кожному новохрещеному. Лише, хто вступив через хрещення в Церкву має право причащатися животворчих Таїн Тіла і Крові Христових, котрі оживляють і обожнюють душу причасника. Лише хрещений може сподобитися отримання дарів Святого Духа, що подаються через миропомазання, покаяння і інші таїнства. Тим, хто прийняв хрещення відносяться і слова апостола: "ви храм Бога Живого, як сказав Бог: оселюсь в них і буду ходить в них (2 Кор.6.16). Для більш нагладного уявлення плодів хрещення і того відродженого дійства, яке воно творить на душу людини, уявимо собі зображення внутрішнього стану серця того, хто сподобився прийняти святе хрещення і з'єднані з ним дари благодаті. Зображення це відноситься до того якраз положення, коли хрещений, прийнявши дари Святого Духа, став храмом Божества, і свята Тройця збудувала в серці його оселю Собі. Плоди Духа Святого - радість, мир, довготерпіння, віра, тихість, стримання у вигляді вогненних язиків наповнюють її; зірка благодаті яскраво горить в нім; просвічене око серця, або сумляння, бачить все його внутрішнє; хрест, який при хрещенні одівають на християнина, невідступно пробуває в його серці, "як велике запобігання, дане бідним і слабим в дарунок. Бо благодать Божа, знамення для вірних і страх для злих духів". (Кирило Єрусалимський, оглас. Повч.13,36). Три добродійства - віра, надія і любов - невідлучні від серця, насиченого благодаттю Божою. З однієї сторони його знаходиться ангел хоронитель, який дається кожному християнину при хрещенні, з другої сторони підступає "противник ваш диявол ходить, рикаючи, наче лев, і шукає кого б пожерти" (1 Петр 5.8). Щаслива душа, що любить Бога і свою любов показує у виконанні Його заповідей. Бог є любов, - говорить євангеліст Іоанн, - і перебуваючий в любові перебуває в Бозі, і Бог у ньому. (1.Ін.4.16) Але чи багато знайдеться таких обранців, котрі зберігають благодать хрещення  і відродження до могили? Чи багато надіються, що після смерті почують голос: "добрий і вірний рабе, ввійди в радість Господа твого" (Мф.25.21).

         Особливо в наш час, коли всі приймають хрещення будучи немовлям, не усвідомлюючи запоруку благодаті зі своєю свобідною волею, не розуміючи обітниць, даних при хрещенні, навіть не знаючи їх, особливо в наш час необхідно кожному віруючому частіше згадувати, що він хрещений і по мірі своїх сил старатися вияснить, що через хрещення він отримав, які обов'язки, хрестячись, прийняв на себе, як йому треба жити, щоб бути, дійсно, хрещеною людиною, а не християнином тільки по імені. В цьому важливому і відповідальному ділі життя найближчий провідний вплив належить, звичайно, батькам, як вихователям. Вони повинні виховувати так дітей і так їх вести, щоб діти, досягши повноліття, усвідомлювали себе дітьми Божими, чадами Церкви, зберігаючи вірність її Главі - Христу. На батьків покладається обов'язок вибирати таких кумів своїм дітям, котрі давали б їм надію, що вони будуть виховувати своїх духовних чад як цього вимагає Церква і навчати їх істинно - християнської поведінки, що складається не тільки із знання віри, але й із добрих діл. Як багато значить недбалість в такому строгому християнському вихованню дітей, можна побачити із наведеної розповіді, що її приводить св. Григорій Двоєслов в його "Діалозі"(4,18).

         "В Римі, - говорить він, один знатний чловік мав сина, хлопчика років п'яти, і дуже любив його: люблячи, як видно, він не мав особливого нагляду за його вихованням, можливо, припускав, як і тепер багато хто припускає, що дитина ще мала і що ще буде час навчить її побожності. Дитина, залишена без нагляду, росла серед слуг, наслухалась і навчилась від них лайок і часто при батькові свідомо і напівсвідомо лепетало брудні слова. Батько не звертав на це особливої уваги, навіть забавлявся такими більш ніж непристойними пустощами сина. Що ж трапилось? Почалася в Римі страшна моровиця. Хворіло і вмирало багато людей. Захворів і син цього чоловіка. Батько взяв його на руки, старався, як умів, полегшити його болі. Та ось настали передсмертні хвилини дитини: "Тату, тату, - кричав він, вижени звідси оцих чорних людей, вони хочуть мене схопити"... Промовляючи так, хлопчик зі страхом і тремтінням всього тіла оглядався по сторонах і ховав лице своє в пазуху батька. Нарешті, в сильних стражданнях, вимовляючи лайку і богозневажання, він помер. Нехай цю розповідь добре запам'ятають ті, у кого стало звичкою лаятися на кожному кроці, сквернословить і вживає будь-яку лайку. Якщо дитина п'яти років через брудні слова зробилася власністю бісів, то що ж загрожує дорослим, котрі шкодять не тільки своїй душі, але і душам тих, котрим у вуха проникають лайки?! По вченню Спасителя, "за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь в день суду" (Мф.12.36). Тим тяжче зрозуміло, буде відповісти тому, хто жодного слова не вимовив, щоб не згадати диявола або демона. Батьки, які не турбуються за виховання дітей, спокушуючи і розбещуючи їх своєю стидкою лайкою, подумайте, що чекає нас і що ви готуєте для своїх нащадків? "По правді,  - говорить св. Димитрій Ростовський, - ви разом зі своїми недобрими дітьми віддані будете праведним судом Божим на вічні муки. Як Хам з малим його сином Ханааном був проклятий Ноєм, так і ви почуєте від Бога слова: "Відійдіть від Мене прокляті!" Наскільки згубним є наслідки недбайливого духовно-морального виховання дітей, наскільки цінна перед Богом заслуга правильного їх виховання, показує той же святитель. "Дитина, - говорить він - подібна до дошки, приготовленої для написання картини; що живописець зобразить - добре чи погане, святе чи грішне, ангела чи біса, те і залишиться на ній. Так і дитина. Якщо батьки дадуть їй строго християнське виховання, привчить її звичкам богоугодним, з цим вихованням, з цими звичками вона залишиться на все життя. Досягши повноліття, поступаючи за вказівками Слова Божого, виконуючи заповіді його, вона збереже в своєму серці той храм Божий, який був заснований в ній при хрещенні. Її душа буде все більше і більше освітлюватися знанням і побожнісью і, переходячи від сили і до сили, від слави і до слави, християнин поступово досягне досконалості і віку Христивого, наблизиться до найдосконалішого Бога і Царства Небесного.


    Категорія: Мої статті | Додав: ivan (02.10.2012)
    Переглядів: 620 | Рейтинг: 5.0/2
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]
    Контактні дані
    Пошук
    Наше опитування
    Оцініть мій сайт

    Всего ответов: 50
    Календар
    Православные праздники
    Історичні події
    Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0
    Кто сегодня был? Яндекс.Метрика
    Форма входу

    Розповiсти друзям
    Підписка на новини

    Введите адрес Вашего почтового ящика:

    Пасха
    Наш баннер
    Цікаво знати
    Вверх