Бог відкрив нам про Себе, що він – безтілесний і невидимий Дух (Див.: Ін 4, 24). Це означає, що Бог не має ні тіла, ні кісток (як ми маємо), і нічого не має в Собі такого, з чого складає наш видимий світ, а тому ми Його бачити не можемо.

        Щоб пояснити, наведемо приклад з нашого земного світу. Ми не бачимо повітря, але бачимо його дії та прояви: рух повітря (вітер) має велику силу, здатну рухати великі кораблі і складні машини; ми відчуваємо і знаємо, що повітрям ми дихаємо і без нього не можемо жити. Так і Бога ми не бачимо, але дії Його й ознаки, мудрість і силу Його ми бачимо скрізь у світі і відчуваємо в самих собі.

        Але невидимий Бог, з любові до нас, інколи являється деяким праведним людям у видимий спосіб – у подобі чи немовби і відображеннях Своїх, тобто в такому вигляді, в якому вони Його могли бачити, інакше вони загинули б від Його величі та слави.

        Бог сказав Мойсеєві: «Людина не може побачити Мене і залишитися живою» (Вих. 33, 20). Якщо сонце засліплює своїм блиском і ми не можемо дивитися на це Боже творіння, щоб не осліпнути, то тим більше – на Бога, що створив його. Адже Бог є світло, і нема в Ньому ніякої темряви (Див.: Ін 1, 5), і живе Він у світлі неприступному (Див.: Тим. 6, 16).

        Бог вічний (Див.: Пс. 89, 3; Вих. 40, 28).

        Все, що ми бачимо у світі, колись почалося, народилося, колися і закінчиться, помре, зруйнується. У цьому світі усе недовговічне – усе має свій початок і свій кінець.

        Колись не було ні неба, ні землі, ні часу, а був тільки один Бог, тому що Він початку не має. А не маючи початку, Він і кінця не має. Бог завжди був і завжди буде. Бог – поза часом.

        Бог завжди є.

        Тому Він називається вічним.

        Бог не змінюється (Див.: Як. 1, 17; Мал. 3, 6).

        Нічого у світі немає постійного і незмінного, усе невпинно змінюється – росте, старіє, знищується; одне змінюється іншим.

        Тільки один Бог постійний, у Ньому немає ніякої переміни, Він не росте, не старіє, ні в чому і ніколи не змінюється. Яким Він був завжди, таким є тепер і таким залишиться навіки.

        Бог завжди однаковий. Тому Він називається незмінюваним.

        Бог всемогутній (Див.: Бут. 17; Лк 1, 37).

        Людині, якщо вона захоче щось зробити, потрібен якийсь матеріал, без якого вона неспроможна зробити нічого. За допомогою фарб на полотні людина може написати прекрасну картину; з металу може зробити складну і корисну машину, та ніяким чином не може створити, приміром, Землю, на якій ми живемо, Сонце, яке світить і гріє, і багато іншого.

        Тільки для одного Бога нема нічого неможливого, нема нічого такого, чого Він не міг би зробити. Він захотів створити світ і створив його, з нічого, одним Своїм словом.

        Бог може зробити все, що забажає.

        Тому Він називається всемогутнім.

        Бог всюдисущий (Див.: Пс. 138, 7-12).

        Бог завжди, в будь-який час знаходиться скрізь. Нема такого місця у світі, де Його не було б. ніхто і ніде не може сховатися від Нього.

        Бог – усюди.

        Тому Він називається всюдисущим (Див.: 1 Ін 3, 20; Євр. 4, 13) (Який скрізь перебуває).

        Бог всезнаючий (Див.: 1 Ін 3, 20; Євр. 4, 13).

        Людина може багато чого навчитися, багато про що дізнатися, та всього знати людина не може. Окрім того, людина не може знати майбутнє, не може все чути і все бачити.

        Тільки один Бог знає все, що було, що є і що буде. Для Бога немає різниці між днем і ніччю: Він у будь-який усе бачить і все чує. Знає кожного з нас, і не тільки те, що ми робимо і кажемо, але й те, що ми думаємо і чого жадаємо.

        Бог завжди все чує, все бачить і все знає.

        Тому Він називається всезнаючим (всевідаючим).

        Бог всеблагий (Див.: Мф 19, 17).

        Люди не завжди бувають добрими. Часто буває, що людина когось не любить.

        Тільки Бог любить нас усіх, і любить так, як ніхто з людей. Він дає все, що нам потрібно для життя. Все, що ми бачимо на небі і на землі, Господь створив для блага та користі людей.

        Ось як про це сказав один богослов: «Хто дарував нам життя? Господь! Від Нього ми отримали розумну душу, здатну міркувати і пізнавати, від Нього ж ми отримали серце, здатне любити… Нас оточує повітря, яким дихаємо і без якого не можемо жити. Ми скрізь маємо воду, яка необхідна нам, як і повітря. Ми мешкаємо на землі, яка дає нам усіляку їжу, необхідну для підтримки і збереження нашого життя. Нас освітлює світло, без якого ми нічого не могли б здобути собі. Ми маємо вогонь, яким можемо зігріти і зігріваємо себе під час негоди і з допомогою якого готуємо собі їжу. І все це є дар Бога. Ми маємо батьків, матір, братів, сестер, друзів; як багато вони приносять нам радощів, допомоги і втіхи! Та нікого з них ми не мали б, якби Господу не вгодно дарувати нам їх».

        Бог завжди готовий дати нам усяке добро, усяке благо і турбується про нас більше, ніж найдобріший батько про своїх дітей.

        Тому Бог називається всеблагим чи все милостивим (дуже добрим).

        І ми називаємо Бога нашим Отцем Небесним.

        Бог все праведний (Див.: Пс. 7, 12; 10, 7).

        Люди часто кажуть неправду і бувають несправедливими. Бог же найвищою мірою справедливий. Він завжди береже правду і справедливо судить людей. Він не карає без причини праведника і не залишає людину без покари за кожен поганий вчинок, якщо лише людина сама не виправить своє життя каяттям та добрими вчинками. Тому Бог називається все праведним і все правосудним.

        Бог усе задоволений (Див.: Діян. 17, 25).

        Тільки один Бог усе має і Сам для Себе нічого не потребує, навпаки, Сам дає всім і все.

        Тому Він називається усе задоволеним.

        Бог всеблаженний (Див.: Тим. 6, 15).

        Бог не тільки усе задоволений, але завжди має в Самому Собі найвищу радість – повне блаженство чи, як ми кажемо, найвище щастя.

        Тому бог називається всеблаженим.

        І ми ніколи і ніде не можемо знайти собі істинної радості в житті (щастя), а тільки в Богові.

        Бога ми називаємо Творцем, тому що Він створив усе видиме і невидиме.

        Бога ми також називаємо Вседержителем, Владикою і Царем, тому що він Своєю всемогутньою волею все, що створив, тримає у Своїй силі і владі, над усім владарює, царює і керує.