Від
Червоного моря євреї весь час ішли пустелею. Вони зупинилися табором біля гори
Синай (Синай і Хорив – дві вершини однієї і тієї самої гори.) Тут Мойсей зійшов
на гору, і Господь сказав йому: "Так скажи синам Ізраїлевим: якщо будете
слухатись голосу Мого, то будете Моїм народом".
Коли
Мойсей спустився з гори, він передав народові волю Божу. Євреї відповіли:
"Усе, що сказав Господь, виконаємо і будемо слухняні".
Господь
повелів Мойсеєві приготувати народ до третього дня для прийняття Закону Божого.
Євреї постом і молитвою готувалися до цього дня.
На
третій день, який був п`ятдесятим від єврейської Пасхи, тобто після
виходу євреїв з Єгипту, щільна хмара вкрила вершину гори Синай. Небо розтинали
блискавки, гримів грім і гучно лунала сурма. Від гори піднімався дим, і вся
вона сильно хиталась. І виголосив (сказав) Господь Свій закон у десяти
заповідях.
За
велінням Божим Мойсей зійшов на гору і пробув там сорок днів і сорок ночей, без
ніякої їжі. Бог дав йому дві скрижалі, тобто кам`яні дошки, на
яких було написано десять заповідей. Окрім цього, Господь дав Мойсеєві й інші
закони – церковні і громадянські. Повелів Він також зробити скинію,
тобто переносний храм Божий.
Зійшовши
з гори, Мойсей усі ці закони і все, що відкрив йому Господь на горі Синай,
записав у книги. Так з`явилось у нас Святе Письмо, або Закон Божий.
Десять
заповідей, чи повелінь, які Бог дав Своєму народу, точно вказують, що мусить
робити людина і чого їй слід уникати, якщо вона хоче любити Бога і ближніх. Ось
ці заповіді:
1. Я
Господь, Бог твій; нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене.
Ця
заповідь велить любити Бога понад усе і, крім Нього, не віддавати нікому Божої
пошани. Святих угодників Божих слід також вшановувати, але не так, як Самого
Бога, а як людей, більш угодних Богу, ніж інші, як молільників і заступників
наших перед Ним.
2. Не
сотвори собі ідола, і ніякого зображення того, що на небі вгорі, і що на землі
долу, і що у воді нижче землі; не поклоняйся їм і не служи їм.
Оскільки
все у світі сотворено Богом, то Йому одному слід поклонятися і Його одного слід
шанувати як Божество. Робити ідолів і кланятися їм ніяк не можна. Поклоняючись
святій іконі, ми повинні уявляти собі того, хто зображений на ній, і йому
поклонятися, а не вважати самі ікони за Божество.
3. Не
вимовляй ім`я Господа Бога Твого марно.
Не можна
святе і велике ім`я Боже вимовляти даремно, в марних розмовах, а тому божитися
і клястися безпідставно ця заповідь забороняє.
4. Пам`ятай
день суботній, щоб святити його! Шість днів працюй і роби всю працю свою, а
день сьомий – субота (свято) Господу Богу Твоєму.
Шість
буденних днів тижня людина повинна трудитися, працювати, і взагалі турбуватися
про все, що потрібно для її земного життя. А сьомий день слід присвятити Богу,
тобто виділити його для Господа, молитися Йому, читати у славу Божу корисні
книги, допомагати бідним, і взагалі заради Господа чинити якомога більше добра,
а не гаяти марно час, тим більше – поводитися зле. У Старому Завіті так
святкувалася субота, а в нас, у Новому Завіті, в пам`ять про Воскресіння Христа
з мертвих, святкується неділя.
5. Шануй
батька твого і матір твою, щоб тобі було добре і щоб продовжувалися дні твої на
землі.
Потрібно
любити і шанувати батьків, слухатися їхніх добрих настанов і порад, піклуватися
про них, якщо вони недужі, бути опорою для них у старості, також слід шанувати
інших родичів, старших, добродійників, учителів, духовних отців і начальників;
за це Бог обіцяє продовжити земне життя.
6. Не
вбивай.
Під
убивством мається на увазі не тільки позбавлення життя себе чи когось іншого,
але якщо і допускаємо інших до вбивства своїм наказом, порадою, допомогою,
згодою. Цією заповіддю забороняється також нестриманість у гніві й образа
ближнього усяким лайливим словом. Ця заповідь наказує жити з усіма в мирі і
злагоді, а також лагідно поводитися з тваринами.
7. Не
чини перелюбу.
Цією
заповіддю Господь забороняє чоловікові і дружині порушувати взаємну вірність і
любов. Неодруженим Бог велить дотримуватися чистих думок і бажань.
Обжерливість, пияцтво і взагалі будь-яка схильність до надмірності й
нестриманості також забороняються цією заповіддю.
8. Не
кради.
Нічого
чужого не бери, не спитавши, ні явно, ні таємно; не обманюй при продажу; у
всякій справі розраховуйся чесно; не ховай знайдене; усяку роботу закінчуй в
обіцяний термін і виконуй її сумлінно.
9. Не
свідчи неправдиво на ближнього свого.
Ця
заповідь забороняє говорити неправду, брехати, зводити наклеп, обмовляти людей,
осуджувати їх, а також вірити наклепникам. Ця заповідь наказує завжди чесно
дотримуватися свого слова.
10. Не
бажай дому ближнього твого, не жадай дружини ближнього твого, ні поля його, ні
раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, нічого, що у ближнього
твого.
Ця
заповідь забороняє заздрити і зазіхати на чуже добро, наказує задовольнятися
тим, що маєш. Від заздрощів породжуються погані бажання, а від недобрих бажань
– і всі недобрі злі вчинки.
Кожен
мусить знати і виконувати Закон Божий. Той, хто дотримується заповідей, створює
собі, крім тимчасового добробуту, вічне спасіння.
В
пам`ять Синайського законодавства Мойсеєм було встановлено свято п`ятдесятниці.
(Див.:
Вих. 19, 20, 24, 32–34; Втор. 5).
|