Пророк
Єзекиїль був сучасником пророка Єремії. Знаходячись у вавилонському полоні, ще
до остаточної руйнації царства юдейського, він був покликаний Господом до
пророчого служіння.
Єзекиїль
знаменитий своїм пророцтвом про воскресіння мертвих, яке одночасно
символічно зображало і відновлення свободи єврейського народу.
Пророкові
було від Господа видіння. Він побачив поле, усіяне людськими кістками.
Бог
запитав його: "Син людський! Чи оживуть кості ці?" Єзекиїль відповів:
"Господи Боже! Тільки Ти один знаєш це".
Господь
сказав: "Промов до кісток цих і скажи їм: кості сухі, слухайте слово
Господнє!"
Слово ж
Господа було таким: "Так говорить Господь Бог кісткам цим: "Ось, Я
дихну на вас і ви оживете. І обкладу вас жилами, і вирощу на вас плоть, і вкрию
вас шкірою, і введу у вас дух, і оживете, і взнаєте, що Я – Господь".
І коли
Єзекиїль, за велінням Божим, пророкував, стався шум, і ось, почали рухатись, і
стали зближуватися кості, кожна кістка з кісткою своєю. І побачив Єзекиїль: і
ось, жили на них, і плоть виросла, і шкіра вкрила їх зверху, а духу не було в
них.
І сказав
Господь: "Проголоси пророцтво і скажи духові, так каже Господь Бог: від
чотирьох вітрів прийди, душе, і дихни на цих убитих, і вони оживуть".
Слова від
чотирьох вітрів означають, що від чотирьох сторін світу (півночі, півдня,
сходу і заходу) душі померлих, де б вони не знаходилися, повинні зібратися на
полі, вкритому бездушними тілами, й оживити їх.
Єзекиїль
виголосив пророцтво, як повелів йому Господь, і ввійшов у них дух, і вони ожили
і стали на ноги свої.
Господь
сказав: "Кості ці – увесь дім Ізраїлів. Виголоси пророцтво і скажи їм, так
говорить Господь Бог: і що Я – Господь, коли відкрию гроби ваші і виведу вас,
народ Мій, з гробів ваших, і вкладу у вас дух Мій, і оживете, поселю вас на
землі вашій".
Це велике
пророцтво, крім вказівки на відновлення ізраїльського народу, дане нам
Богом як наочне зображення загального воскресіння мертвих при другому
пришесті Спасителя, коли, за всемогутнім словом Божим, усі тіла померлих людей
з`єднаються з їхніми душами й оживуть – воскреснуть.
(Див.: 4 Цар. 25, 27–30; 2 Пар. 36, 10–23; Єз. 37,
1–14).
|