Після Соломонової смерті царем став його син Ровоам. Він суворо розмовляв з народом: "Якщо мій батько Соломон наклав на вас ярмо, то я збільшу його; якщо він карав вас батогами, то я каратиму вас скорпіонами" (скорпіони – це батоги з нанизаними металевими гайками). Тоді більшість народу повстала проти Ровоама. Десять колін Ізраїлевих відокремилися від Ровоама, обрали собі царем Ієровоама з коліна Єфремового і створили окреме царство, яке стали називати Ізраїльським. Два коліна – Іудине і Веніаминове – залишилися в Ровоама й утворили царство Юдейське. Євреї з цього царства стали називатися юдеями.

     Таким чином царство єврейське розділилося на два: Юдейське та Ізраїльське. Столицею в Юдейському царстві залишилося місто Єрусалим, а в Ізраїльському столицею стало місто Самарія.

    Жителі Ізраїльського царства ходили у великі свята на поклоніння Богу в храм єрусалимський. Цареві Ієровоаму це не подобалося. Він боявся, що його піддані зблизяться з юдеями і приєднаються до Юдейського царства. Щоб вони більше не ходили у Єрусалим, Ієровоам поставив у двох містах свого царства двох золотих тельців і оголосив народу: "Вам не треба ходити у Єрусалим. Ось ваші боги, які вивели вас з Єгипту". І весь ізраїльський народ став, замість істинного Бога, поклонятися ідолам. І після Ієровоама усі царі ізраїльського царства були нечестивими – ідолопоклонниками. Вони зробили нечестивим і весь народ ізраїльський.

     У царстві Юдейському усі царі походили від роду Давидового, але серед них добрих і благочестивих царів було дуже мало. Народ, наслідуючи нечестивих царів, вельми грішив перед Богом.

     Господь для напоумлення єврейського народу, як юдеїв, так і ізраїльтян, посилав багатьох пророків.

     (Див.: 3 Цар. 12–15; 2 Пар. 10–13).