Упокой, Господи, души спочилих рабів Твоїх (імена) і всіх спочилих родичів та добродійників моїх, і прости їм усі гріхи вільні і невільні, і даруй їм Царство Небесне.

         Упокой – прийми їх у вічне блаженне життя разом зі святими; спочилих – тих, що заснули, так ми називаємо померлих, тому що люди після смерті не знищуються, а душі їхні відокремлюються від тіл і переселяються з цього життя в інше, небесне. Там вони перебувають до часу загального воскресіння, яке настане після другого пришестя Сина Божого, коли за Його словом душі померлих знову з’єднаються з тілом, - Царство Небесне, блаженне, вічне життя, а грішники – вічну кару; гріхи вільні – гріхи, вчинені з власної волі; невільні – поза волею, з примусу або з невідання; Царство Небесне – вічне блаженне життя з Богом.