Достойно є, і це є істинна, славити Тебе, Богородицю, присноблаженну і пренепорочну і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

         Достойно є – достойно, справедливо; і це є істина – істинно, дійсно;  присноблаженну – що завжди має вищу радість (щастя), гідну повсякчасного прославлення; пренепорочну – цілком непорочну, чисту, святу; херувими і серафими – найвищі і найближчі до Бога ангели; без істління – безгрішно і безболісно; Бога Слово – Ісуса Христа, Сина Божого (так Він названий у святому Євангелії); сущу – справжню, істинну.

         У цій молитві ми славимо Богородицю як Матір Бога нашого, завжди блаженну і цілком непорочну, і величаємо Її, кажучи, що Вона Своєю честю (чеснішу) і славою (славнішу) перевершує найвищих ангелів: херувимів і серафимів; тобто Божа Матір за своєю досконалістю стоїть лише за всіх – не тільки людей, але й святих ангелів. Вона безболісно, в чудесний спосіб від Духа Святого народила Ісуса Христа, Який, ставши від Неї Людиною, є водночас і Сином Божим, Який зійшов з небес, а тому Вона є істинною Богородицею.