В Ісаака було двоє синів: Ісав та Яків. Ісав був майстерним ловцем звірів (мисливцем) і часто жив у полі. Яків був лагідної і тихої вдачі, жив у наметах разом з батьком і матір`ю.

     Ісаак більше любив Ісава, який догоджав йому їжею зі своєї дичини, а Ревекка більше любила Якова.

     Ісавові, як старшому синові, належало первородство, тобто перевага над Яковом у благословенні від батька.

     Та ось одного разу Ісав повернувся з поля втомленим і голодним. Яків у цей час варив юшку з чечевиці (бобів).

     І сказав йому Ісав: "Дай мені поїсти".

     Яків же сказав: "Продай мені своє первородство", бо йому дуже хотілося, щоб його стосувалося благословення, дане Богом Авраамові, і щоб він міг тим самим ревно послужити Богу.

     Ісав відповів: "Ось я вмираю з голоду, що мені з цього первородства?" Такою відповіддю Ісав висловив своє зневажливе ставлення до благословення Божого.

     Яків сказав: "Поклянись".

     Ісав поклявся і продав своє первородство Якову за чечевичну юшку.

     Коли ж Ісаак постарів і осліп, то, відчуваючи, що от-от вмиратиме, він захотів благословити Ісава як старшого сина. Та завдяки хитрощам Ревекки замість Ісава він благословив Якова. Незабаром Ісаак дізнався про свою помилку, одначе він уже дав Якову своє благословення, і не міг взяти його назад.

     З цієї причини Ісав зненавидів брата і навіть хотів убити його, тому Яків мусив іти з рідної оселі.

     За порадою батьків, він відбув на батьківщину своєї матері в Месопотамію, в землю Вавилонську, до її брата Лавана, щоб перебути у нього, доки уляжеться Ісавів гнів, і при цьому одружитися з однією з Лаванових доньок.

     (Див.: Бут. 23; 24; 25; 27).