Першою дією світобудови Божої було сотворення світла: "І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло. І побачив Бог світло, що воно добре, і відокремив Бог світло від темряви. І назвав Бог світло днем, а темряву ніччю. І був вечір, і був ранок: день один" (Бут. 1, 3–5).

     Може видатися дивним, як могло стати світло і чергуватися день та ніч з першого "дня" творення, коли ще не було сонця та інших світил небесних. Це давало привід атеїстам XVIII ст. (Вольтер, енциклопедисти та ін.) глузувати зі Св. Біблії. Однак вони не підозрювали, що таке їхнє зневажливе ставлення завдасть шкоди їм самим.

     Світло за своєю природою цілком незалежне від сонця (вогонь, електричний струм). Світло лише згодом, з волі Божої, зосередилось, і то не все, в небесних світилах.

     Джерелом світла для нашого світу є передусім Сонце, але воно може виникати й по-іншому. Якщо первісне світло могло з`явитися раніше за сонце і могло бути, наприклад, таким, як світло нинішнього північного сяйва, результатом взаємодії двох протилежних електричних зарядів, то, вочевидь, мали бути і моменти, коли це світло починалося, досягало найвищого блиску і потім знову послаблювалось і майже згасало. Таким чином, за біблійним виразом, були дні і ночі, могли бути вечір і ранок, перш ніж виникло сонце, яке і стало мірилом для визначення пір доби.

     Деякі дослідники вказують, що давньоєврейські слова "єрев" і "вокер" – вечір і ранок – означають також "безладдя" і "порядок". Св. Іоан Золотоустий каже: "Кінець дня і кінець ночі (Мойсей) ясно назвав одним днем, щоб установити якийсь лад і послідовність у видимому (світі) і щоб не було ніякої плутанини".

     Слід завжди пам`ятати, що в науці немає межі пізнання: чим більше наука осягає, тим більше неосяжного розкривається перед нею. Тому наука ніколи не може сказати свого останнього слова. Що й підтверджувалось уже безліч разів у минулому і ще більше підтверджується тепер.

     Усього лише кілька десятків років тому наука, здавалося б, сказала своє "останнє слово". Наукою було встановлено те, що було лише філософською гіпотезою давньогрецької думки. Було відкрито атом, так звану першооснову матерії, найдрібнішу мертву матеріальну точку, ніяк і ні під яким виглядом неподільну. Тому й було дано наукову назву цій частці, як основі матерії, "атом", що означає грецькою мовою "неподільний".

     Однак пізніші наукові відкриття дозволили вченим дослідити і цю, до цих пір "неподільну", здавалося б, частку матерії.

     Незважаючи на свою крихітність, атом виявився не найменшою часткою матерії, а являє собою цілу "планетну систему" в мініатюрі. Всередині кожного атома знаходиться немовби його "серце" чи "сонце" – атомне ядро. Атомне "сонце" – ядро оточене "планетами" – електронами. Планети – електрони – обертаються навколо свого "сонця" з величезною швидкістю – 1000 більйонів обертів на секунду. Кожне атомне ядро – "сонце" – заряджене позитивно. Атомні "планети" – електрони – заряджені негативно. Тому атомне ядро притягує до себе електрони й утримує їх на орбітах обертання за законами обертання планет навколо Сонця в космосі. До того ж у навколишньому світі є стільки різноманітних видів атомних "планетних" систем, скільки існує різних речовин – за таблицею елементів Менделєєва.

     Більше того, сучасна електронна фізика встановила, що атомні ядра, незважаючи на їх важкоуявлювану крихітність, є також складними тілами. Атомні ядра складаються з протонів та нейтронів, сполучених між собою певним чином. Якась же невідома сила з`єднує їх і скріплює!

     Так відкриття наукою будови атома перетворюється на відкриття досконалості у творенні світу премудрим Творцем і цілковито змінює поняття про матерію. Такої матерії, як розуміють її войовничі матеріалісти, не існує.

     Наукою встановлено, що первинною основою матерії є енергія, а первинним видом енергії є світлова енергія. Отже, стає зрозуміло, чому на початку формування матерії Бог створив світло.

     Таким чином, перші рядки Біблії для нас є найкращим свідченням Богонатхненності Св. Біблії. Бо звідки міг знати Мойсей, що творення світу мало починатися зі світла, коли це стало надбанням науки тільки в XX столітті?

     Так біблійний Мойсей, за Божественним Одкровенням, розкрив таємницю будови речовини – матерії, яку не могла знати жодна людина в ті далекі часи.

     Отже, відкриття атомної енергії, "життя атома" є лише новим доказом Божественної істини.