4 грудня. Введення в храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії

    Божий світ радіє: в ореолі святості до нас йде маленька Дівчинка Марія.

4 грудня Православна Церква відзначає одне з дванадцяти великих свят – Введення в храм Пресвятої Діви Марії. Цей день у церковних піснеспівах ще називається передвістям Божого благовоління до людей.

     Святе Передання нам розповідає, що коли Діві Марії виповнилося три роки, Її побожні батьки Яким і Анна приготувалися виконати свою обітницю. Вони скликали родичів, запросили ровесниць своєї Дочки, одяги Її в найкращий одяг і в супроводі народу, співаючи релігійні пісні, повели в Єрусалимський храм для посвячення Богу. Її подруги-ровесниці, як і Сама Марія, йшли з запаленими свічками у руках. Назустріч їм з пісне- співами виходили із храму священики на чолі з первосвящеником. Батьки Марії Яким та Анна з благоговійними молитвами поставили Марію на першу сходинку сходів, що веде до храму. Всього ж налічувалося п'ятнадцять сходинок – за числом псалмів, які священики співали при вході в храм. (Пісні ступенів псалми 119-133). І ось трирічна Марія Сама, без чиєїсь допомоги, зійшла по високих сходинках. Первосвященик Захарія зустрів і благословив Її, як це він завжди робив з усіма, кого посвячували Богу. Потім з натхнення Святого Духа він увів Дівчинку у Святая Святих. Це було найсвятіше місце у храмі. Туди ніхто не мав права заходити, крім нього самого, і то лише раз на рік з очищальною жертовною кров’ю. Всі присутні у храмі здивувалися незвичайній події. Святий Дух навіяв первосвященикові, що Марія, обрана Отроковиця, достойна входити в найсвятіше місце. Їй наперед призначено Богом стати Матір’ю Сина Божого, Який відкриває вхід у Царство Небесне. Яким та Анна, виконавши свою обітницю, а вони були бездітні і дали обітницю Богу, що коли народиться в них дитина то посвятять її на служіння Богу, повернулися додому, а Мрія залишилася у храмі. При єрусалимському храмі, по свідоцтву Святого Письма (Вих.38; 1 Цар.1,28; Лк.2, 37) і історика Йосифа Флавія, було багато житлових приміщень, в яких перебували посвячені на служіння Богу. Пречиста Отроковиця перебувала при храмі до Своєї юності. Відповідно до Церковного передання, життя Її протікало в читанні священних книг, молитвах і рукоділлі. Св. Амвросій Медіоланський писав про Божу Матір: «Вона була Дівою не тільки тілом, а й душею, сумирна серцем, обачна в словах, благородна, небагатослівна, любителька читання, трудолюбива, цнотлива в мові. Правилом Її було – нікого не засуджувати, всім добра бажати, шанувати старших, не заздрити рівним, уникати хвастощів, бути розсудливою, любити доброчесність. У Неї нічого не було суворого в очах, нічого необачного в словах, нічого непристойного в діях: рухи тіла скромні, хода тиха,  голос рівний, так що тілесний вид Її був вираженням душі, уособленням чистоти». Марія вирішила присвятити усе Своє життя тільки одному Богу. Для цього Вона дала обітницю ніколи не виходити заміж,  тобто назавжди залишитися Дівою. Дух Святий і святі ангели охороняли Божественну Отроковицю. Введення у храм Пресвятої Діви Марії – велике свято, яке у церковних піснеспівах називається передвістям Божого благовоління до людей, проповіть про спасіння, обітниця пришестя Христового.

     Свята Церква з давнього часу встановила урочисте святкування свята Введення у храм Пресвятої Богородиці. Вказівка на здійснення свята в перші віки християнства знаходяться у переданнях палестинських христия, де говориться про те, що свята цариця Олена збудувала храм в честь Введення Пресвятої Богородиці.