28 листопада починається Різдвяний піст.

     28 листопада починається Різдвяний піст. Він триває 40 днів – до Навечір’я Різдва Христового включно, тому називається ще Чотиридесятницею. Інша назва – Филипів піст, або Пилипівка, тому що починається після дня пам’яті апостола Филипа. Різдвяний піст має на меті достойне приготування вірних до зустрічі свята Різдва Христового. Уже в IV–V століттях про цей піст маємо виразні спогади і вказівки. 1166 року Константинопольський собор установив єдиний порядок провадження Різдвяного посту.
     За строгістю він рівняється до Петрівки, тобто пом’якшений, проте тільки до 2 січня. Коли ж Церква ввійде в Передсвято Різдва Христового і під час Богослужінь частіше лунатимуть заклики до зустрічі Богодитини Христа, – піст посилюватиметься.
     Церковний Устав щодо проведення Пилипівки приписує утримуватися від споживання м’ясного, молока і яєць упродовж усього посту.
     У понеділок, середу і п’ятницю – сухоїження (навіть без олії). У вівторок і четвер можна споживати олію. У суботу і неділю дозволено також рибу. Але після 2 січня рибу заборонено навіть у суботу й неділю. Під час свята Введення в храм Пресвятої Богородиці 4 грудня, а також храмових празників великих святих також дозволено рибу, навіть у середу і п’ятницю. Але якщо з поважних причин (вік, хвороба, вагітність, далека дорога, тяжка праця і таке інше) людина не може пісникувати повною мірою, то має звернутися до свого духівника, який визначить послаблення посту.
     Але є піст і щодо поведінки вірних. У ці дні не справляємо веселощів, не співаємо світських пісень, не відвідуємо забав із музикою і танцями. Не вживаємо п’янких напоїв, які розслаблюють волю, розум і дух людини, не граємо в азартні ігри тощо.
     Разом з тілесним постом повинні ми проводити і піст душевний. Людина стримується від лихих помислів, учинків і слів. Нехай постять не тільки уста й черево наші, але й очі, і слух, і всі члени нашого тіла. Справжній посник утримується від гніву, злобності й помсти. Справжній посник стримує свого язика від пустомовства, лихослів’я, наговору, осудження, лестощів, неправдомовства й інших поганих речей. Справжньому посникові належить бути спокійним, тихим, лагідним, смиренним, зосередженим, діяльним у молитві та справах милосердя до ближніх. Молитва – найближча супутниця християнина під час посту. Молитва під час посту – сторож від роздратування, очищення від злопам’ятства, викорінення заздрості, знищення неправди. Де молитва і подяка, туди приходить благодать Святого Духа, яка проганяє демонів і всякі ворожі підступи. Перебуваючи постійно в молитві у храмі під час Божественної Літургії чи інших відправ, ми немовби входимо в спілкування з Богом та злучаємось із Ним таємничою сув’яззю, духовною дієвістю і відкритістю серця.
     Під час посту не забуваймо про наших ближніх. Ми зобов’язані перебувати з ними в мирі й братолюбстві, інакше наш піст був би лицемірним. Відвідуймо немічних, допомагаймо працею потребуючим. Також не забуваймо, що на нас дивляться діти, які від нас отримують зразок християнського поводження, яких ми навчаємо словом і життям. Та і самі навчаймося у тих наших ближніх, яких Церква вшановує як святих і чию пам’ять ми світло згадуємо, святкуємо під час Різдвяного посту. Це і старозаповітні пророки, які звіщали пришестя у світ Сина Божого, й апостоли, які були сучасниками Різдва Ісуса Христа, і мученики, і святителі, і праведники, які життям засвідчили живу віру в Спасителя.
     І найголовніше. Очистившись постом, підкріпившись молитвою, навчаючись від угодників Божих, поспішаймо розкаятись у гріхах своїх у таїнстві Сповіді та з’єднаймося з Господом через Причастя.
     Будьмо впевнені, що саме такий піст буде прийнятий Богом та принесе неоціненну користь нашій душі. І саме через такий піст настане мир у сім’ях, родинах, у громадах та всій країні. А в мирі й чистоті найкраще зустрічати і святкувати Різдво Господа нашого Ісуса Христа.