Вербна неділя.

     Вербна неділя або Вхід Господній в Єрусалим святкується за тиждень до Воскресіння Христового Пасхи. Ісус Христос прибув у ту неділю в Єрусалим, щоб разом зі Своїми учнями відсвяткувати Старозавітню Пасху, про що оповідає у св. Письмі євангеліст Матфій. Напередодні цього дня Ісус Христос воскресив із гробу Свого друга Лазаря, який жив у Віфанії, неподалік від Єрусалиму, який пролежав у гробі чотири дні і почав уже розкладатися. Про це чудо заговорило все місто. Оскільки це проходило напередодні Пасхи і в Єрусалимі зібралося безліч народу, то ввесь народ вийшов назустріч Спасителеві, щоб самим побачити Того незвичайного Чудотворця. Ісусу Христу підвели молодого осла, постелили на нього свої одежі і Він сів на нього. Чому саме на осла, а не коня? Тому, що на Сході в’їхати в місто на ослиці, а не на коні – означало, що людина прийшла з миром. Кінь вважався військовою одиницею і коли хто в’їжджав на коні – означало війну. Коли Ісус в’їздив до міста, люди з великою радістю зустрічали Його. Уздовж дороги, якою Спаситель проходив, стояли маси людей, які, зустрічаючи Його, стелили одежу свою, а інші зрізували віття з пальми і стелили дорогу і виголошували: « Осанна!», що означає «спасіння». І тільки Він один знав, для чого насправді Він прийшов у Єрусалим. Адже з цієї події почався відлік Його останніх земних днів. Чому жителі Єрусалиму так урочисто зустрічали Ісуса? Вони були впевнені що прийшов визволитель єврейського народу від римського поневолення. В той час Юдея була в складі Римської імперії, і євреї чекали, що прийде хтось, що вижене римлян із їхньої країни і стане царем незалежного Ізраїля. Тобто, грубо кажучи, євреї просто помилилися, прийняли Ісус за іншого. Вони не знали, що Царство Його – «не від світу цього». « Вхід Господній в Єрусалим, такий урочистий, наповнений такої слави, одночасно увесь побудований на  страшному непорозумінні – писав митрополит Антоній Сурожський. – Жителі єрусалимські зустрічають Спасителя Христа з тріумфом і радістю, тому що очікують, що Він звільнить Свій народ від політичного гніту; і коли виявиться що Спаситель прийшов звільнити людей і увесь світ від гріха, від неправди, від відсутності любові, від ненависті, тоді від Нього відвернуться з гіркотою, розчарованістю, і ті, хто так урочисто Його зустрічали, обернуться на ворогів. Адже багато з тих людей, котрі зустрічали Христа  біля єрусалимських воріт, через кілька днів будуть кричати римському прокураторові Понтію Пілату: «Розіпни Його!».

      Свято Входу Господнього в Єрусалим ще називають Вербною неділею. Оскільки пальми в нас не ростуть, замість їх гілок  люди приносять в храми і освячують гілочки верби, так як вона сама перша пробуджується від зимової сплячки, і тим самим символізує і наше воскресіння. Вербу святять у суботу на всенічному бдінні. Освячена верба має цілющу та очисну силу: відваром із неї лікуються та вмиваються. У народній медицині її разом із цілющими травами використовують для лікування головного болю, гарячки та пропасниці. Освячену вербу залишають за образами, садять на городі для захисту двору.