Щоб належно вшанувати пам'ять мученицької смерті Івана Хрестителя, Православна Церква встановила свято, яке святкується 11 вересня кожного року. Це свято Усічення голови св. Іоанна Хрестителя.

     Св. Євангелист Марк (6:14-28) у Св. Письмі розповідає про це так:

     "...І почув про Ісуса цар Ірод, - бо ім'я Його стало відомим, говорив це Іоанн Хреститель воскрес з мертвих, і тому чудеса діються ним. Одні говорили, це Ілля а інші говорили: це пророк або один з пророків. Ірод же, почувши, сказав: це Іоанн, якого я обезглавив; він воскрес із мертвих. Бо цей Ірод, пославши, взяв Іоанна і ув'язнив його в темницю, за Іродіаду, жінку Филипа, брата свого, з якою він одружився. Бо Іоанн говорив до Ірода: не годиться тобі мати жінку брата твого. Іродіада ж, гніваючись на нього, бажала вбити його; та не могла. Бо Ірод боявся Іоанна, знаючи, що він муж праведний і святий, і беріг його; багато, що робив, слухаючись його, та із задоволенням слухав його. І настав слушний день, коли Ірод, святкуючи день свого народження, влаштував бенкет вельможам своїм, тисячоначальникам і старійшинам Галілейським, - дочка Іродіади увійшла, танцювала і догодила Іродові і тим, що возлежали з ним; цар сказав дівиці: проси в мене, чого хочеш, і дам тобі; і клявся їй: чого тільки попросиш у мене, дам тобі, навіть до половини царства мого. Вона вийшла і спитала матері своєї: чого просити? Та відповіла: голови Іоанна Хрестителя. Вона відразу ж пішла з поспішністю до царя і просила, кажучи: хочу щоб ти зараз же дав мені на блюді голову Іоанна Хрестителя. Цар засмутився, але ради клятви і тих, що возлежали з ним, не захотів відмовити їй. І негайно, пославши зброєносця, цар звелів принести голову його. Тоді пішов, відсік йому голову в темниці, і приніс голову його на блюді, і віддав її дівиці, а дівиця віддала її матері своїй".

     Цей сумний святковий день Церква установила день строго посту. Іоанн Хреститель своєю проповіддю допомагав справі духовного відродження серед тих, що слухали голосу його, і таким чином він багатьох підготовляв до проповіді Христа Спасителя, до проповіді любові й доброзичливості серед людей. Після смерті Іоанна Хрестителя багато його учнів стали учнями Христа Спасителя. Суд Божий звершився над Іродом, Іродіадою і дочкою її Саломією ще за їхнього життя. Саломія, переходячи річку Сикорис зимою, провалилася під кригу. Крижина так її придавила, що вона висіла тілом у воді, а голова її знаходилася під кригою. Подібно тому, як вона танцювала колись ногами на землі, тепер вона, ніби танцююча, двигала безпомічно ногами в крижаній воді. Так вона висіла до тих пір, поки гостра крижина не відрізала їй голову. Труп її не знайшли, а голову принесли Іроду з Іродіадою, як колись принесли їм голову Іоанна Хрестителя. Аравійський цар Арефа, за безчестя своєї дочки, яка була дружиною царя Ірода, і яку він її лишив, заради Іродіади, рушив військом проти Ірода. Потерпів поразку, Ірод накликав на себе гнів римського імператора Кая Калигули (37-41) і був разом з Іродіадою відправлений на заслання в Галію, а потім в Іспанію. Там їх поглинула земля, що розкрилася.

     Після Божественної Літургії була відпрвлена панахида борцям за волю України.