Субота
акафіста, похвала Божої Матері.
В суботу п’ятого тижня Великого посту Церква звершує молебний чин
акафіста (або похвала) Одигітрії Пресвятої Богородиці. Від святого образа
Богоматері, який написав святий євангеліст Лука, в Константинопольському
Влахернському храмі звершувалось багато благодатних знамень. З’явившись одного разу двом сліпцям, Богоматір привела їх у
Влахернську церкву до Свого образа і подала їм зцілення. Відразу ці сліпці
стали бачити. За цим благодатним знаменням чудотворну ікону стали називати
Одігітрією, тобто «Путеводителькою», заступницею і помічницею. Ця назва
чудотворного образа збереглася назавжди і утвердилася після триразового
визволення Константинополя від ворогів, яке всі пов’язували з невидимим заступництвом Одігітрії.
Перше знамення від Богородиці
Одігітрії було за імператора Іраклія в 626 році. Коли перси та скіфи оточили
Константинополь, а місто було майже беззахисним, то патріарх Сергій втішав
жителів столиці, просячи їх всю надію покладати на Бога і Його Пречисту
Богоматір. Патріарх зі священними реліквіями та образом Богоматері, з великою
кількістю народу, здійснив по стінах міста хресний хід, зміцнюючи та
підтримуючи його захисників. Коли перси підступили близько, то патріарх Сергій
знову взяв нерукотворний образ Господа нашого Ісуса Христа, ікону Одігітрії,
дорогоцінну ризу Пресвятої Богородиці і Животворче Древо Хреста Господнього,
вдруге здійснив хресний хід навколо міста, молячись зі сльозами. Прийшовши так
з молитвою по стіні до затоки, патріарх занурив чесну ризу Богоматері у тихі
води. Море під дією благодатного промислу, захвилювалося і потопило кораблі
ворогів. Народ, втішений такою допомогою Пресвятої Богородиці, цілу ніч,
стоячи, приносив Небесній Заступниці
хвалебні пісні подяки.
Через 36 років після першого
визволення Константинополь удруге був спасенний заступництвом Одігітрії за
правління імператора Константина Погоната (668-685)від сарацин, які сім років
нападали на Візантію. Велика кількість кораблів і 30 тисяч ворогів, за молитви
Церкви і за заступництвом Божої Матері, загинули перед стінами міста.
І втретє Константинополь був
збережений заступництвом Божої Матері Одігітрії за імператора Льва Ісавра
(716-741) знову ж таки від сарацин. Коли ворог на 1800 кораблях оточив Царгород
з надію пограбувати, то мешканці міста, взявши всечесне древо Хреста
Господнього, ікони Спасителя та Одігітрії, звершили по стінах хресний хід, зі
сльозами умилостивляючи Господа. Флот цих жадібних і ненависних сарацинів майже
весь загинув від надзвичайно сильної бурі в Егейському морі. Ледве десять
кораблів вціліли; тіла ворогів лежали купами на островах й на входах до
пристані.
Дивну допомогу Одігітрії, яка була
благодатно подана віруючим, Церква згадує і прославляє в суботу п’ятого тижня Великого посту, тому що перше визволення
Константинополя (Царгорода) за допомогою Одігітрії було саме в цей час посту.
|