Різдво Господа нашого Ісуса Христа.

     Різдво Господа нашого Ісуса Христа - це одне з найбільш радісних рокових свят у Православній Церкві.

     Різдво Христове точно описане в Св. Письмі євангелистами Матвієм і Лукою.

     За часів царювання кесаря Августа був виданий наказ про загальний перепис населення в Римській імперії. Згідно з цим наказом кожен ізрайлитянин, житель Святої Землі, повинен був зголоситися до цього перепису до місцевості походження його роду. Юдеєю правив тоді ізраїльський цар Ірод, що підлягав римському кесареві. Ірод був злою людиною. Народ не любив і боявся його.

     Йосиф і Марія, обоє нащадки царя Давида, повинні були піти до Вифлиєму, що був відомий як "місто Давидове", щоб там зголоситися до перепису. Вифлиєм був малим містом; і коли Йосиф та Марія прибули туди, там уже не було місця на нічліг.

    Тому що вже смеркало, і не було ніякої надії на нічліг у гостинниці, Йосиф і Марія примістилися в убогій стаєнці для овець - тоді, коли погода була погана. Тут Марія породила Сина - Ісуса. Повивши дитятко пеленами, вона положила Його в яслах на сіні.

     І так пророцтво пророка Михея було сповнене: в цій стаєнці почав своє земне життя Той, хто став "Дорогою, Правдою і життям"(Івана 14;6). 

   Коли пастухи вночі стерегли своєї отари, то нагло стало зовсім ясно, і нічна темрява перемінилася в ясне денне світло. Пастухи перелякалися. Тоді Ангел з'явився і, заспокоюючи їх, сказав: "Не бійтеся, ось бо я звіщаю вам велику радість, що буде всім людям: бо народився вам сьогодні Спаситель, що Христос Господь у місті Давидовім. І ось вам ознака: знайдете Дитя, що в сповитку лужить у яслах. І враз з'явився з Ангелом сила воїнства небесного, що славило Бога й говорило: Слава на Небі Богові і на землі спокій, між людьми благовоління". 

     Опісля Ангели зникли, ясність денного світла назад перемінилася в нічну темряву і на землі знову настала ніч.

    Пастухи тоді рішили піти до Вифлеєму, щоб побачити чудо, про яке сповістили їм Ангели. Прибувши до Вифлиєму, вони знайшли там Йосифа й Марію, а також Дитятко-Ісуса, що лежало в яслах.

    Пастухи впали на коліна і, кланяючись Йому, розсказали про з'явлення Ангелів і про сяяння воїнства небесного, яке, співаючи, прославляло Господа. Діва Марія, Мати Божа, слухаючи оповідання пастухів, зберігала в своєму серці слова Ангела. 

     Свят-Вечір є початком дванадцятиденного Різдвяного Свята в Українській Православній Церкві. Коли в Свят-Вечір на небі появиться перша зоря, українські православні родини, після цілоденного строгого посту, засідають за гарно прибрані столи, щоб спожити Святу Вечерю, яка складається, на зразок числа Апостолів Христових, з 12-ти пісних страв. Першою й головною стравою на Свят-Вечір є куття (варена пшениця з маком, медом і горішками). Опівночі чи вдосвіта починаються в церкві Різдвяні Богослуження з колядами.

     Упродовж Різдвяних Свят колядники відвідують з колядою сусідів, знайомих та парафіян.

    У Православній Церкві Різдво Христове святкується згідно з Юліанським календарем, 7-го січня кожного року, хоч винятково деякі Православні Церкви (як, наприклад, грецька і румунська), святкують це свято 25-го грудня, згідно з Григоріянським календарем. Різдво 25-го грудня святкує більшість народів у світі.