Свято Архангело - Михайлівська церква c. Зміївки
Українська православна церква Київського патріархату
Меню сайту
Благодійний внесок
Цікаві статі
  • 1.Внутріщній стан людського серця, що стало оселею всіх пристрастів і пороків
  • 2.Моральний стан серця людини, що через недбайливість і лінощі падає в безодню пороків
  • 3.Внутрішній стан серця людини, яка лишилася благодаті і стала рабом пристрастів і зброєю диявола.
  • 4.Стан серця людини, через святе хрещення і інші таїнства, що стало мешкання Святої Тройці.
  • 5.Дорога християнського життя.
  • Святині храму
    Підтримайте сайт

    Натисніть та підтримайте сайт

    Пам'ятки храму
    ЗАКОН БОЖИЙ
    Святе Причастя

    Головна » 2013 » Май » 4 » ПРО БЛАГОДАТНИЙ ВОГОНЬ НА ГРОБІ ГОСПОДНЬОМУ
    20:22
    ПРО БЛАГОДАТНИЙ ВОГОНЬ НА ГРОБІ ГОСПОДНЬОМУ

    ПРО БЛАГОДАТНИЙ ВОГОНЬ НА ГРОБІ ГОСПОДНЬОМУ

         У наш час духовного здичавіння життя людей обмежується лише зем­ними інтересами. До всього земного, тимчасового докладається багато праці, виявляється великий інтерес і допитливість до всіляких "новин", але зовсім не видно інтересу у сучасних людей до духовного життя, до прояву Божої благодаті (милості) на грішній землі. 
         Так ось, дуже мало кому відомо, а краще сказати, майже нікому невідомо про чудесне з'явлення благодатного вогню, який виникає уже довгі століття з року у рік у Велику суботу на Гробі Господньому в Єрусалимі, тобто на місці поховання і славного Воскресіння Господа на­шого Ісуса Христа. 
         У нагадування про це незвичайне, чудесне з'явлення наводимо істин­не свідчення - витяг з листа російської паломниці, очевидиці появи бла­годатного вогню два роки підряд -  Марії Павлівни Хрещатицької.
         Цей лист написаний о. Миколаю (Самоукову), ієромонаху Св. Тро­їцького монастиря в Джорданвілі, у відповідь на поставлені ним запи­тання.
         Лісненський монастир, ЗО квітня 1958 року, Фурке. "Високоповаж­ний і дорогий у Господі отче Миколаю, Христос Воскрес!
         ...Якщо Господь сподобить, поїду в Новодєєво, і тоді не забарюся поїхати у Джорданвіль й особисто розповісти Вам усе, що Вас цікавить, поки ж постараюсь відповісти на всі поставлені Вами запитання. 
         Супутниця моя була черниця Марія Торська. 
         Шлях від Елеону до Гробу Господнього проїхали на автобусі. Пого­да була гарною. Народу не злічити - тисячі. Настрій урочистий. Нації: греки, росіяни, вірмени, араби, англійці, американці, французи, турки і навіть євреї, які нелегально потрапляють на арабську сторону. Перева­жають, я гадаю, греки й араби.
         У храмі народ поводиться, з нашої точки зору, жахливо, бо кричать, скачуть і взагалі дуже шумлять. Але з їхньої точки зору, якщо вони так не будуть поводитися (це вони так моляться), то не зійде благодатний вогонь.
         Я вже сказала, що народу не злічити ні у храмі, ні навколо храму. Коли з'являється Патріарх, весь народ абсолютно затихає і до появи Благодатного Вогню - цілковита тиша. 
         Спочатку йде хресний хід й обходить храм з великою кількістю хо­ругов тричі і зупиняється (Патріарх - у повному облаченні перед (каплицею) Кувуклією . Тут з нього, Патріарха, знімають усі ризи і мит­ру; залишається в підряснику, і турки-каваси з голови до ніг усього йо­го обмацують, - чи нема, бува, при ньому чогось займистого. Це відбу­вається близько 1-ї години дня.
         Я думаю, що Патріарх чекає вогню не більше 5-7 хвилин.
         Торік я і ще одна паломниця, яка приїхала з Америки, ми добре ба­чили (ми знаходились у дуже зручному місці), як тоненьким зигзагом, мов блискавка, блиснуло світло згори униз, і вмить з'явився вогонь на Гробі Господньому, де розкладена вата, яка і займається від цього вогню.
         Патріарх запалює пучки свічок (по 33у руці) і передає одразу ж далі в особливі віконечка-отвори, пророблені у стінах, і вмить, від одного до іншого, вогонь поширюється по всій величезній церкві - внизу і нагорі. І вже в цей момент вся церква дрижить від захоплених вигуків і тріумфування народу.
         Цей вогонь, упродовж 10-15 хвилин, зовсім не обпалює. Я особисто водила ним (усім жмутом запалених свічок) по хворих місцях свого тіла і не відчувала його зовсім. А Елеонський монах, отець Сава вмивався (як він висловився), водив по всьому своєму обличчю, оброслому боро­дою і вусами, -  і жодна волосина не загорілася, не спалахнула.
         При такій масі народу і при такім морі вогню, якби був звичайний вогонь, неминуче виникла 6 пожежа, а тут з року в рік відбувається од­не і те саме, і ніколи не буває ані найменшого натяку на пожежу.
         Жінки не тільки входять у вівтар, а їх ще й проводять Царськими вратами, але в цей час настільки велика благодать, що вона все очищає і покриває.
         Після отримання благодатного вогню Патріарха, знеможеного, беруть і несуть, бо він не в силах іти: очевидно, від великого напруження у ньо­го з'являються краплини йоту, і він геть знесилюється, до того ж ка­жуть, що народ, у екстазі, може порвати на ньому одяг. Як я сказала ви­ще, торік у мене була дуже зручна позиція, нагорі, навпроти самої (каплиці) Кувуклії, і я могла бачити дуже добре те, що було недоступ­но іншим, а в цьому році мене, з черницею Торською, ввели у вівтар, і тут я тільки дуже добре бачила, як пронесли Патріарха прямо у ризни­цю, це було зовсім поруч зі мною.
         Що цей вогонь незвичайний - у цьому нема ніяких сумнівів.
         Напевно, Ви чули про це чудо, це було у восьмисотих роках, коли інославні не хотіли допустити православних у храм і в Кувуклію -Патріарха, з метою самим заволодіти благодатним вогнем, і закрили храм і поставили варту, щоб православні не могли ввійти у храм; і Патріарх з народом стояв надворі, молився і плакав.
         І в ту мить, коли інославні чекали вогню на Гробі Господньому, зна­двору, де стояли православні, розсікся із сильним пострілом кам'яний стовп-колона, і звідти вийшов благодатний вогонь, який миттєво всі підхопили.
         А один турок, з великих правителів, закричав: "Могутній Бог хрис­тиянський, і я християнин", -  і тут же турки убили його.
         З тих пір ніхто з інославних не наважувався більше зазіхати на бла­годатний погонь.
         Так ця колона і стоїть розсічена і закопчена від вогню в науку усім, і всі, що проходять, до неї прикладаються.
         Може, поспіхом написала Вам не зовсім зрозуміло, але коли приїду, то все розповім Вам особисто, а поки на цьому закінчу.
         Прошу Ваших святих молитов за мене, грішну.
    З любов'ю у Христі М. 
    Хрещатицька".
    Переглядів: 584 | Додав: ivan | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]
    Контактні дані
    Цікаво знати
    Купить ссылку здесь за руб.
    Поставить к себе на сайт
    Пошук
    Наше опитування
    Оцініть мій сайт

    Всего ответов: 52
    Календар
    Православные праздники
    Історичні події
    Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0
    Кто сегодня был? Яндекс.Метрика
    Архів записів
    Форма входу

    Розповiсти друзям
    Підписка на новини

    Введите адрес Вашего почтового ящика:

    Пасха
    Наш баннер
    Вверх