14 січня Православна Церква відзначає свято
Обрізання Господнє і св. Василія Великого.
Згідно з законом Мойсея, який вимагав цього, як першого обряду для
новонароджених нащадків Авраамових чоловічої статі, коли Ісусові сповнилося 8
днів життя, він пройшов цей обряд Обрізання чи Найменування. Шляхом цього
обряду, тобто обряду введення дитини в суспільство, дитятко було названо ісусом
- згідно з бажанням Його Матері, яке звістив Їй архангел Гавриїл ще в день
Благовіщення Пресвятій Діві Марії. Ім'я Ісус означає Спаситель. В Новому Заповіті
обряд обрізання замінив таїнство Хрещення.
Також 14 січня Православна Церква святкує пам'ять свяого Василія
Великого одного із подвижників і світил Церкви. Народився в 330 році в Кесарії
Кападокійській в побожній родині. Навчався в школах у кращих учителів, потім у
універчитеті в Константинополі, а потім в університеті в Афінах. Філософ,
філолог, оратор, юрист, природознавець, мав великі знання в астрономії,
математиці і медицині, - "це був корабель, настільки завантажений
вченістю, скільки могла вмістити людська природа". Завершивши своє
навчання, він повернувся до свого рідного міста. Прийняв чернецтво, св. Василій
поселився в пустині і в строгому аскетизмі вивчав Святе Писання.
В 370 році був висвячений на
єпископа Кесарії. В цей час лютувала аріанська єресь, підтримувана імператором
Констанцієм. Святий Василій своєю місійною працею, листами й писанням
перестерігав християн Сходу перед блудом аріанізму. Цей новий апостольський
метод боротьби з єрессю виявився надзвичайно успішним і багато християн було
врятовано від цього нечестивого вчення. Листами й науковими трактами св.
Василій скріплював православних, навертав і картав невіруючих. Хвороби від
юності, труди навчання, подвиги стримання, турботи і скорботи пастирського
служіння рано виснажили сили святителя. Відійшов до Господа святитель Василій у
віці 49 років 14 січня 379 року. Св. Василій також установив ту Святу Літургію,
що відома під його святим іменем, і служиться вона 10 разів впродовж року.
|