2 серпня. Святого пророка Божого Іллі.

      Молячись святим угодникам Божим, людина часто навіть уявляє, наскільки близькі вони до неї. 2 серпня Церква вшановує пам'ять людини, яка жила дуже давно – за дев’ять століть до Різдва Христового, а й донині є взірцем пристрасного, безкомпромісного боголюбства, полум’яної ревності у вірі та благочесті. Ім’я його – пророк Божий Ілля.

     З самого народження батьки хлопчика  знали, що у них буде незвичайна дитина. Одного разу у видінні батько побачив, як благовидні мужі сповивали дитя вогнем і живили полум’ям. З ранніх років Ілля жив у пустелі, постійно перебуваючи в молитві та роздумах про Бога. У той час ізраїльтяни відпали від істинної віри і стали поклонятися язичницьким богам. У покарання за це Господь по молитві пророка Іллі послав голод. І три роки не було дощу. Язичники всіляко намагалися погубити праведника, але Бог приховав Іллю біля потоку Хораф і наказав ворону носити йому їжу. Коли потік висох, Господь послав пророка до бідної вдови в Сарепту Сідонську. Проте жінці нічим було навіть годувати його. Із залишків борошна і олії вона приготувала їжу. Праведнику стало шкода вдови, і після його молитви до Бога всі побачили диво: олія і борошно не кінчалися в будинку жінки протягом довгого часу. Він також силою молитви воскресив сина вдови, який раптово захворів і помер. Минуло три роки від початку посухи. Пророк Ілля зібрав народ, царя і жерців язичницького бога Ваала на горі Кармел. Щоб дізнатися, хто є істинний Бог, він запропонував побудувати два жертовника, покласти на них забитого тільця, але дрова не запалювати, а кожному випросити у свого бога вогню з неба. Чий бог відгукнеться і пошле вогонь, той і буде вважатися істинним. Всі погодилися з пропозицією пророка. Спочатку жерці Ваала стали волати до свого володаря про дарування вогню. Вони кричали, танцювали, але у них нічого не вийшло. Ближче до вечора святий Ілля повелів зібратися всім біля його жертовника, навколо якого попросив вирити рів і рясно полити дрова водою, щоб у нікого не було сумнівів у диві. Після молитви святого з’явився вогонь з неба і запалив не лише жертовник, але й каміння, і навіть пил і воду навколо. Побачивши це, народ упав на коліна зі словами: «Господь є Бог, Господь є Бог!». Раптом зібралися хмари, небо потемніло і полив довгоочікуваний дощ.  Так пророк Ілля навернув багатьох ізраїльтян до Бога. Після цього дива на горі Хорив поблизу Синая, Ілля удостоївся видіння, в якому Бог з’явився йому в віянні тихого вітру. По повелінні Господньому святий Ілля помазав свого наступника, Єлисея, на пророче служіння. Кінець життя Іллі на землі був незвичайним: праведник був узятим живим на небо у вогненній колісниці. Свідком цього став його наступник, пророк Єлисей. Церковний переказ говорить, що пророк Ілля повернеться на землю в останні часи, щоб проповідувати істину, буде викривати Антихриста, і за це прийме мученицьку кончину перед другим пришестям Христовим. Полум’яна старанність у захисті істинної віри, послух волі Божій, чистота життя, любов до молитви і споглядання таємниць Божих – основні відмінні властивості цього великого пророка. Люди, бачачи в ньому Божу благодать, називали його Божим чоловіком і під час посухи здавна молитовно вдавалися до допомоги святого.

     І недаремно віруючі села Дудчани, Воронцовського району обрали своїм небесним покровителем і збудували храм на честь його ім’я. В святого пророка Іллі Божественну Літургію правив Високопреосвященний Даміан, архієпископ Херсонський і Таврійський. Йому співслулили благочинний Північних парафій митрофорний протоієрей Олександр Квітка, настоятель протоієрей Ігор Ільницький, перший настоятель і засновник парафії митрофорний протоієрей Миколай Середюк та священники з навколишніх парафій. Після Літургії відслужився молебень з обходженням навколо храму та уставних многолітть. Святкування закінчилося братською трапезою.