24 квітня. Вхід Господній у Єрусалим.
Вербова гілка розквітає, про Великдень сповіщає.
Вхід Господній у Єрусалим – велике християнське свято за тиждень перед Великоднем, цього року припадає на 24 квітня. Це свято належить до числа дванадесятих. Його виникненню послужили Євангельські оповіді про те, як Ісус в’їжджав до Єрусалиму.
Урочистий Вхід Господній у Єрусалим описують усі чотири євангелісти, це одна з головних подій останніх днів земного життя Ісуса Христа. Вхід до Єрусалима незадовго до іудейського свята Великодня передував Його Страстям і був виконанням стародавніх пророцтв про пришестя у світ Спасителя. Це свято завжди відзначається за тиждень до Великодня. Його ще називають Вербною неділею, тому що в цей день прийнято приходити до церкви на богослужіння з квітучими гілочками верби в пам'ять про те, як колись люди принесли зелені пальмові гілки, зустрічаючи Спасителя світу і Бога, Який урочисто в’їжджав до Єрусалима. Господь простував у місто, як і було передбачено пророками. Його зустрічали з вигуками «Осанна в вишніх!» тобто спасіння на висоті, клали під ноги гілки фініків і пальми. У Ньому визнавали Царя, Який напередодні чудесно воскресив померлого чотири дні тому Лазаря і Який, на думку іудеїв повинен був звільнити їх від римського поневолення, і не бачили в Ньому Бога, Небесного Царя, Який прийшов звільнити людство від гріха, прокляття і смерті. Прийшов на те, щоб примирити людей з Богом і відкрити небесний рай. Господь їхав зі сльозами на очах. Він плакав, бо знав, що ті ж люди, які сьогодні кричали «Осанна в вишніх! Благословен Той, Хто йде в ім’я Господнє», через три дні будуть говорити Пілату, римському намісникові, « Розіпни, розіпни Його!». Тому про Вербну неділю можна сказати: « Свято зі сльозами на очах». У такий маленький проміжок часу від пафосної радісної зустрічі мешканців Єрусалиму прийшли до ненависті й зрадництва. Ось у чому суть цієї події. Взагалі ж свято показує, якою слабкою буває людина, якщо в основу ставить миттєву вигоду, не думаючи про вічне й неминуче. Церковна традиція святкування Входу Господнього в Єрусалим склалася давно. Віруючі йдуть до храму з гілочками верби. Саме цією рослиною замінюють пальму, яка не росте в наших краях. Це дерево найраніше прокидається навесні. Гілочки верби символізують перемогу над смертю і Воскресіння Христа. Вербу освячують напередодні свята, в суботу ввечері, на всеношній, або в неділю рано на ранній відправі. Гілочки зберігають, як правило, за іконами до наступної Вербної неділі. Не можна викидати освячену у храмі вербу в сміття. Її треба спалити, закопати, або посадити.