19 грудня. Святителя Миколая архиєпископа Мир Лікійського
чудотворця.
На українській землі
шанування святого Миколая прийшло разом з прийняттям християнства. Він самий
популярний святий в народі. Це підтверджується тим, що названо в честь святого
Миколая церкві більше, ніж в честь інших святих угодників Божих. Відомо також
безліч чудотворних ікон з ликом святого. Святкування 19 грудня з давніх давен
вийшли за межі Церкви і переросли у
всенародні шанування Миколая Чудотворця усіма людьми від малого до великого.
Хоч і святий Миколай не проживав на українських землях, але він дуже відомий і
шанований нашим народом. У всякій нужді до нього з надією звертаються і старий
і малий. Навіть діти у своїх молитвах завжди просили допомоги не тільки собі,
своїй родині, а й усій Україні:
Святий Миколаю,
Тебе
я чекаю.
Я
рученьки зношу:
Дай
долю хорошу
Для мене – дитини,
І
моєї родини
І
тяжіль камінний
Зніми з України.
* * * *
Прошу
я у Миколая
Миру,
щастя всій родині,
Усій
нашій Україні.
Запоріжські козаки часто
брали ікону Миколая на свої човни - «чайки» у віроломне Чорне море, як
покровителя мореплавцям. Так склалося, що східні і центральні регіони України
під час панування безбожної влади і придушення християнської моралі давні
звичаї майже повністю знищені. Замість святого Миколая дітям нав’язували культ
«діда Мороза». Народні традиції збереглися тільки в західних регіонах. Там
безбожники не могли нічого вдіяти. В останні роки звичай шанувати святого
Миколая швидко поширюється і на Центральну
і Східну Україну, і уже набирають популярності. До проведення свята долучаються
громадські організації, партії, рухи церковні громади. Діти сприймають цей день
щиро і радісно. Сьогодні з’явилася добра традиція в день святого Миколая
опікати сиріт і знедолених дітей, приносячи їм дарунки. І для тих дітей, хто
пережив хоч маленьке чудо в цей день, відчувши турботу про себе, Святитель
Миколай дійсно входить в душу як добрий учитель і довго очікуваний гість.