В VIII в церкві святого Леонтія
здійснювалося Таїнство святої Євхаристії. Але в душі отця Василіана, що служив
в той день святу Літургію, виник сумнів: чи справжнє Тіло і Кров Господні,
приховані під виглядом хліба і вина? А тим часом, зі словами молитви він переломив
Євхаристичний Хліб, і тут крик здивування наповнив невеличку церкву. Під пальцями
ієромонаха переломлений Хліб враз перетворився в щось інше – він зразу не
зрозумів, в що саме. Та і чаші було уже не вино – там була густа червона
Рідина, подібна до крові. Збентежений священик дивився на предмет, що був у
нього в руках: це був зріз Тіла, що нагадував м’язову
тканину людського тіла. З тих пір в місті Ланчано ось 12 століть зберігається
чудесні Кров і Тіло, що матеріалізувалися під час Євхаристії в церкві святого
Леонтія. Проводячи дослідження, вчені прийшли до висновку: Святі Дари, що
зберігаються в Ланчано з VIII століття, являють
собою справжні людські Тіло і Кров. Тіло являється фрагментом м’язової тканини
серця, містить в розрізі міокард, ендокард і блукаючий нерв. І Тіло і Кров
відносяться до єдиної групи крові: АВ. До
неї ж і відноситься Кров, знайдена на Туринській Плащаниці. Крім того,
Кров, будучи приведена в рідкий стан, придатна для переливання, володіючи всіма
властивостями свіжої крові. Пізніше, Кров, що матеріалізувалася, зсілася в п’ять
кульок різної форми, що затверділи. І що вражає: кожна із цих кульок, взята
окремо, важить стільки, скільки всі п’ять разом. Це суперечить елементарним
законам фізики, але це факт, пояснити, який вчені не можуть до сих пір.