19 червня. День Святої Трійці. П’ятидесятниця.
Через десять днів після Вознесіння, або на п’ятдесятий день від Пасхи, християни відзначають день Святої Трійці, або Зелені свята, чи П’ятидесятницю.
Ще перед Своїми стражданнями Ісус Христос обіцяв апостолам, що коли Він піде до Отця, то пошле учням «іншого Утішителя», Духа Істини. При вознесінні на небо Ісус наказав апостолам чекати обіцяного, не відходячи з Єрусалима. І ось через десять днів після цього, якраз на юдейську П’ятидесятницю, коли до Єрусалима на свято прийшло багато людей з різних віддалених міст, сповнилося обіцяне: на апостолів зійшов Дух Святий. Видимим чином це проявилося у надзвичайному дарі: апостоли почали розмовляти іншими мовами, так що кожний чув слова проповіді зрозумілою мовою. Ось як пише про це Лука, автор книги Діянь апостольських: «І раптом стався шум з неба, ніби від сильного вітру, і наповнив увесь дім, де вони знаходилися. І з’явилися їм розділені язики, і спочили на кожному із них. І сповнилися всі Духа Святого, і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм провіщати» (Діян. 2. 2-4). Народ, що чув це, збентежився. Деякі із тих, хто не розумів іншої мови, навіть здавалося, що учні Ісуса сп’яніли. Проте апостол Петро підвищив свій голос та виголосив таку сильну проповідь, що в той самий день прийняли хрещення близько трьох тисяч душ. П’ятисятниці передує Вселенська поминальна субота. А на саму Трійцю після літургії правиться вечірня, на якій читаються особливі колінопреклонені молитви, що прикликають Дух Святий. Христова Церква, як вселенська, всеохоплююча та універсальна, обіймає любов’ю і пам’яттю не тільки своїх членів, а й усіх, хто знаходиться поза її межами. Як Бог не оминає Своєю любов’ю нікого, в тому числі й тих, хто томиться в пеклі, так і Церква Христова звернена молитвою і любов’ю до кожної людини. Жодна людина, що жила чи живе на землі, не викреслена з пам’яті Церкви. Саме тому на Трійцю читаються особливі колінопреклонені молитви «про тих, хто томиться в пеклі»
Народні традиції
Трійцю в народі називають Зеленими святами. У буйстві зелені на початку літа християни бачать символ творчої життєдайної сили Святого Духа, якою створений світ. Напередодні Святої Тройці збирали пахучі трави, зелене зілля, стебла лепехи. Увечері встеляли ними підлогу в хаті, прикрашали двері й ворота. За ікони клали м’яту й волошки. Перед образами світили лампадку. Пишно прикрашалися зеленню і храми – підлога була встелена «килимами» із зелені і квітів.
|