15 (2) лютого. Срітення Господа нашого Ісуса Христа.

    З появою у плоті Син Божий став Сином Людським, щоб знайти, спасти і зберегти людство, що загибало в гріхах. Було «світло розуму», що показувало існування Бога, приводило до пізнання істини, освітлювало дорогу до Бога людині, щоб вона відновила втрачений рай і щоби досягла духовного спасіння.

   Гріх віддаляє людину від Бога – безгрішного, чистого, досконалого, вічного, всюдисущого,  лишає її достоїнства спілкуватися з Богом, щоб відчути блаженну радість близькості з Ним, відчувати  присутність Його благодаті в таїнствах нашої Святої Церкви. І Таке відчуття, нарешті, приводить до висновку, що «Господь спасіння» (Пс.3:8) «Він є камінь…і нема ні в кому іншого спасіння бо нема іншого імені ні під небом, даного людям, яким  належало б спастися нам» (Діян. 4: 11-12).

   З великою радістю і вдячністю Богові, старець Симеон Богоприїмець зустрів у Єрусалимському храмі Спасителя – сорокаденне Немовля, Яке принесла Чиста Його Мати для виконання обряду в дні Її очищення, встановленого законом Господнім (Лев. 12: 8). Старець Симеон, після століть чекання «утіхи Ізраїлевої» і по виконанню пророцтва Святого Духа, що «не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього» з радістю і натхненням, вірою і надією бере на руки Того, Хто тримає увесь світ, благословляє Бога і говорить «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля» (Лк. 2: 29-32). З дивуванням Марія і Йосиф слухали ці пророчі слова. І вони побачили своє спасіння в очах Бога – Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, Спасителя не тільки для іудеїв а й для всього світу. Старе проходить, все стає новим, Творець обновлює світ, на зміну Закону приходить Благодать, смерть помирає, народжується безсмертя.

   Свято стрітення символізує зустріч Старого Заповіту і Нового. Старий Заповіт, в образі старця Симеона, зустрів Новий Заповіт в образі Богодитини, що тримає на руках Пречиста Діва Марія. Старий Заповіт, словами старця Симеона, просить його відпустити, а натомість вступити у світ Новому Заповіту – закону благодаті  Святого Духа.

  Благочестива Анна пророчиця була свідком і учасником Срітення – зустрічі  Господньої. Бог сподобив її служити в храмі постом і молитвою день і ніч, натхненно прославляти Бога сповіщати ім’я Його всім, хто чекав визволення в Єрусалимі.

  В цей день святиться вода і освячуються свічки.

   12 (30 січня) лютого. Собор святих Вселенських учителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Золотоустого.

   В Константонополі довго точилися суперечки про те, кому із трьох святителів належить віддавати перевагу. Одна частина людей звеличувала святителя Василія Великого, інша стояла за Григорія Богослова третя шанувала Іоанна Золотоустого.

   Від цього серед християн виникли церковні розділення: одні називали себе василіанами, інші – григоріанами, а ще інші іоанітами. По волі Божій, у 1084 році митрополиту Євхаїському Іоанну явилися три святителі і, об’явивши, що вони рівні перед Богом, звеліли припинити суперечки і встановити загальне святкування їхньої пам’яті.