Свято Архангело - Михайлівська церква c. Зміївки
Українська православна церква Київського патріархату
Меню сайту
Благодійний внесок
Цікаві статі
  • 1.Внутріщній стан людського серця, що стало оселею всіх пристрастів і пороків
  • 2.Моральний стан серця людини, що через недбайливість і лінощі падає в безодню пороків
  • 3.Внутрішній стан серця людини, яка лишилася благодаті і стала рабом пристрастів і зброєю диявола.
  • 4.Стан серця людини, через святе хрещення і інші таїнства, що стало мешкання Святої Тройці.
  • 5.Дорога християнського життя.
  • Святині храму
    Підтримайте сайт

    Натисніть та підтримайте сайт

    Пам'ятки храму
    ЗАКОН БОЖИЙ
    Святе Причастя

    Головна » 2013 » Февраль » 16

    СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ

           За законом Моєсеєвим, усі єврейські батьки мусили на сороковий день після народження своїх первістків (тобто перших синів) приносити їх у храм для посвячення Богу. При цьому належало, в подяку Богу, принести жертву. Цей закон було встановлено в пам’ять виходе євреїв з Єгипту – визволення від рабства, спасіння первістків єврейських від смерті.

             Для виконання цього закону Матір Божа з Йосифом принесли немовля Ісуса в Єрусалимський храм, а для пожертви принесли двох голуб’ят.
             У цей час в Єрусалимі жив старець на ім’я Симеон. Він був праведним і благочестивим й очікував пришестя Спасителя. Йому було провіщено Духом Святим, що він не помре до тих пір, доки не побачить Христа Господнього. Симеон довго чекав виконання обіцянки Божої. За переданням, він жив близько 300 років. І ось, цього дня, з натхнення Святого Духа, він прийшов в храм. І коли Марія з Йосифом принесли немовля Ісуса, Симеон зустрів Немовля (стрітення означає зустріч), взяв Його на руки і, славлячи Бога, сказав: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого, Ізраїля».  Цими словами Симеон з радістю говорить, що тепер він може спокійно відійти з цього життя в інше, за словом Божим, з миром, бо очі його побачили те спасіння, яке Господь приготував для всіх людей.
             Симеон називає Господа, Який народився, «світлом на просвічення язичників», тобто всіх племен і народів; і «славою народу Свого», тобто Ізраїля. Є два Ізраїлі – старозавітний і новозавітний. У Старому Завіті то був обраний народ єврейський, або ізраїльський, а в Новому Завіті – увесь віруючий християнський світ.
             Йосиф і Матір Божа дивувалися Симеоновим словам. Симеон благословив їх і, звернувся до Божої Матері, провістив їй про немовля: «Ось лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак сперечення, - і Тобі Самій душу пройме меч»; це означало, що Вона Сама переживе велике горе за Сина Свого, коли Він страждатиме.
             Тут же, у храмі, була благочестива вдова Анна – пророчиця, вісімдесят чотирьох років, яка служила Богу постом і молитвою день і ніч. І вона пізнала Спасителя і, підійшовши славила Господа і говорила про Нього усім у Єрусалимі, хто очікував пришестя на землю Христа Спасителя.
             Виконавши все згідно з законом Божа Матір з Немовлям і Йосифом повернулася до дому.
             Ця подія, коли святі Симеон і Анна зустрілися у храмі принесеного Божою Матерю та Йосифом немовля Христа і прославили Його, називається святом Стрітення Господнього,тобто зустрічі Господа, і святкується православною церквою як одне з великих свят 2 лютого (15 лютого за новим стилем).

     В цей день люди освячують воду та свічки. Стрітенську свічку люди запалюють у своїх оселях в негоду, вона вважається Господнім оберегом для сім’ї.

    Переглядів: 657 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)

    Хрещення Господа нашого Ісуса Христа. Богоявлення. Йордан.

         Про хрещення Господа нашого Ісуса Христа згадують євангеліста Матфея (гл.3) і Марк (гл.1).

         Давно вже Бог не посилав єврейському народові пророків, з часу останнього пророка Малахії минуло чотириста років. Тому, почувши про появу пророка Іоанна, про його дивовижне життя та проповіді, народ звідусіль збирався послухати його. Хто вірив словам його і каявся у своїх гріхах, тих Іоанн хрестив у річці Йордані, тобто занурював у воду, з покладанням своєї руки на голову зануреного. При цьому Іоанн вимагав від усіх, щоб покаяння було щирим і супроводжувалося самовиправленням та добрими вчинками.

         У той час, коли Іоанн Предтеча проповідував на берегах Йордану і хрестив людей, Ісусові Христу виповнилося тридцять років. Він також прийшов із Назарета на річку Йордан до Іоанна, щоб отримати хрещення від нього. Іоанн же вважав себе недостойним хрестити Ісуса Христа і став відмовляти Його, кажучи: "Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі приходити до мене?" Та Ісус сказав йому відповідь: "Облиш нині", тобто не відмовляй Мене тепер, "бо так належить нам виконати всяку правду" - виконати все за Законом Божим і показати приклад. Тоді Іоанн не став перечити і хрестив Ісуса Хреста. Після завершення хрещення, коли Ісус Христос виходив із води, раптом розкрилися небеса, й Іоанн побачив Духа Божого, Який у вигляді голуба спускався на Ісуса, а з неба почувся голос (Бога-Отця): "Це Син Мій улюблений, в Ньому Моє благовоління". Тоді Іоанн остаточно впевнився, що Ісус є очікуваний Месія, Син Божий, Спаситель світу. Хрещення Господа нашого Ісуса Христа святкується Православною Церквою як одне з великих свят 19 січня за новим стилем. Свято Хрещення Господнього також називається святом Богоявлення, тому, що під час хрещення Бог явив (показав) Себе людям, що Він є Пресвята Тройця, а саме: Бог-Отець промовляв з неба, втілений Син Божий хрестився, а Дух Святий зійшов у вигляді голуба. А також при хрещенні люди вперше могли побачити, що в особі Ісуса Христа з'явилась не тільки людина, але разом і Бог. Напередодні свята встановлено піст. Цей день називається Навечір'ям Богоявлення, святим вечером. У пам'ять того що Спаситель Своїм хрещенням освятив воду, в цей день освячується вода в храмі, а саме свято - на річці чи в іншому місці, де беруть воду. Люди з великою побожністю п'ють свячену воду, окроплюють нею хати на знак бажання стати кращими та щоб все зло відійшло від них.

    Переглядів: 669 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)

    14 січня Православна Церква відзначає свято Обрізання Господнє і св. Василія Великого.

         Згідно з законом Мойсея, який вимагав цього, як першого обряду для новонароджених нащадків Авраамових чоловічої статі, коли Ісусові сповнилося 8 днів життя, він пройшов цей обряд Обрізання чи Найменування. Шляхом цього обряду, тобто обряду введення дитини в суспільство, дитятко було названо ісусом - згідно з бажанням Його Матері, яке звістив Їй архангел Гавриїл ще в день Благовіщення Пресвятій Діві Марії. Ім'я Ісус означає Спаситель. В Новому Заповіті обряд обрізання замінив таїнство Хрещення.

         Також 14 січня Православна Церква святкує пам'ять свяого Василія Великого одного із подвижників і світил Церкви. Народився в 330 році в Кесарії Кападокійській в побожній родині. Навчався в школах у кращих учителів, потім у універчитеті в Константинополі, а потім в університеті в Афінах. Філософ, філолог, оратор, юрист, природознавець, мав великі знання в астрономії, математиці і медицині, - "це був корабель, настільки завантажений вченістю, скільки могла вмістити людська природа". Завершивши своє навчання, він повернувся до свого рідного міста. Прийняв чернецтво, св. Василій поселився в пустині і в строгому аскетизмі вивчав Святе Писання.

         В 370 році був висвячений на єпископа Кесарії. В цей час лютувала аріанська єресь, підтримувана імператором Констанцієм. Святий Василій своєю місійною працею, листами й писанням перестерігав християн Сходу перед блудом аріанізму. Цей новий апостольський метод боротьби з єрессю виявився надзвичайно успішним і багато християн було врятовано від цього нечестивого вчення. Листами й науковими трактами св. Василій скріплював православних, навертав і картав невіруючих. Хвороби від юності, труди навчання, подвиги стримання, турботи і скорботи пастирського служіння рано виснажили сили святителя. Відійшов до Господа святитель Василій у віці 49 років 14 січня 379 року. Св. Василій також установив ту Святу Літургію, що відома під його святим іменем, і служиться вона 10 разів впродовж року.
    Переглядів: 7037 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)

         На другий день Різдва святкове богослужіння очолив керуючий Херсонсько-Таврійською єпархією преосвящений архіепископ Даміан. Владика привітав віруючих зі святом та дав своє благословення.
     
    Переглядів: 599 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)

    Різдво Господа нашого Ісуса Христа.

         Різдво Господа нашого Ісуса Христа - це одне з найбільш радісних рокових свят у Православній Церкві.

         Різдво Христове точно описане в Св. Письмі євангелистами Матвієм і Лукою.

         За часів царювання кесаря Августа був виданий наказ про загальний перепис населення в Римській імперії. Згідно з цим наказом кожен ізрайлитянин, житель Святої Землі, повинен був зголоситися до цього перепису до місцевості походження його роду. Юдеєю правив тоді ізраїльський цар Ірод, що підлягав римському кесареві. Ірод був злою людиною. Народ не любив і боявся його.

         Йосиф і Марія, обоє нащадки царя Давида, повинні були піти до Вифлиєму, що був відомий як "місто Давидове", щоб там зголоситися до перепису. Вифлиєм був малим містом; і коли Йосиф та Марія прибули туди, там уже не було місця на нічліг.

        Тому що вже смеркало, і не було ніякої надії на нічліг у гостинниці, Йосиф і Марія примістилися в убогій стаєнці для овець - тоді, коли погода була погана. Тут Марія породила Сина - Ісуса. Повивши дитятко пеленами, вона положила Його в яслах на сіні.

         І так пророцтво пророка Михея було сповнене: в цій стаєнці почав своє земне життя Той, хто став "Дорогою, Правдою і життям"(Івана 14;6). 

       Коли пастухи вночі стерегли своєї отари, то нагло стало зовсім ясно, і нічна темрява перемінилася в ясне денне світло. Пастухи перелякалися. Тоді Ангел з'явився і, заспокоюючи їх, сказав: "Не бійтеся, ось бо я звіщаю вам велику радість, що буде всім людям: бо народився вам сьогодні Спаситель, що Христос Господь у місті Давидовім. І ось вам ознака: знайдете Дитя, що в сповитку лужить у яслах. І враз з'явився з Ангелом сила воїнства небесного, що славило Бога й говорило: Слава на Небі Богові і на землі спокій, між людьми благовоління". 

         Опісля Ангели зникли, ясність денного світла назад перемінилася в нічну темряву і на землі знову настала ніч.

        Пастухи тоді рішили піти до Вифлеєму, щоб побачити чудо, про яке сповістили їм Ангели. Прибувши до Вифлиєму, вони знайшли там Йосифа й Марію, а також Дитятко-Ісуса, що лежало в яслах.

        Пастухи впали на коліна і, кланяючись Йому, розсказали про з'явлення Ангелів і про сяяння воїнства небесного, яке, співаючи, прославляло Господа. Діва Марія, Мати Божа, слухаючи оповідання пастухів, зберігала в своєму серці слова Ангела. 

         Свят-Вечір є початком дванадцятиденного Різдвяного Свята в Українській Православній Церкві. Коли в Свят-Вечір на небі появиться перша зоря, українські православні родини, після цілоденного строгого посту, засідають за гарно прибрані столи, щоб спожити Святу Вечерю, яка складається, на зразок числа Апостолів Христових, з 12-ти пісних страв. Першою й головною стравою на Свят-Вечір є куття (варена пшениця з маком, медом і горішками). Опівночі чи вдосвіта починаються в церкві Різдвяні Богослуження з колядами.

         Упродовж Різдвяних Свят колядники відвідують з колядою сусідів, знайомих та парафіян.

        У Православній Церкві Різдво Христове святкується згідно з Юліанським календарем, 7-го січня кожного року, хоч винятково деякі Православні Церкви (як, наприклад, грецька і румунська), святкують це свято 25-го грудня, згідно з Григоріянським календарем. Різдво 25-го грудня святкує більшість народів у світі.

    Переглядів: 758 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)

         Святий Миколай народився в місті Патарі (в Малій Азії) в родині праведних і багатих батьків - Феофана й Нони. Він міг жити в достатку, однак таке життя йому було не до вподоби. Його бажання було служити богові і таким способом удостоїтися Царства Божого. З дитячих років він вивчив Святе Писання; вдень він не виходив з церкви а вночі молився і читав книги, створюючи в собі оселю Святого Духа. Його дядько, єпископ Патарський Миколай, радів успіхам і великій побожності небожа, поставив його читцем. По смерті батьків св. Миколай в ранніх роках свого життя став спадкоємцем великого майна. Але, незважаючи на велетенське багатство, св. Миколай вирішив стати священиком; майно своє він роздав вбогим людям. Багато вдів і сиріт скористалися його допомогою. А чинив він не задля своєї особистої слави, а тільки з любові до ближніх. Св. Миколай був висвячений на священика. Служачи Господу, юнак палав духом, а досвідом в питання віри був подібний старцю, чим викликав глибоку пошану віруючих. Дізнавшись про гірку нужду і вбогість колись багатого жителя міста, святий Миколай врятував від великого гріха. Маючи трьох дорослих дочок, щоб спастись від голоду, батько впав у відчай і хотів своїх дочок віддати в дім розпусти. Дізнавшись про це, святий Миколай вночі таємно підкинув йому у вікно три мішечка з золотом і таким чином спас сім'ю від падіння і духовної погибелі. Слава про св. Миколая розходилася по всій країні, і де б він тільки не показався, там люди величали й славили його з вдячності. Щоб уникнути людської слави, св. Миколай задумав відійти в пустиню й на самоті віддаватися службі Богові в пості і молитві. Однак Господь возвістив йому інший шлях, що чекав на нього: "Миколаю, не тут твоя нива, на якій ти повинен принести очікуваний Мною плід; але повернись і йди у світ, і нехай буде прославлене ім'я Моє". В видінні Господь подав йому Євангеліє, в дорогих прекрасах, а Пресвята Богородиця - омофор. І дійсно, коли помер Архієпископ міста Мир Лікійського, зібралися єпископи, і найстарший з них заговорив про своє видіння в сні - що явився йому муж у світлій одежі і сказав: "Виберіть того, хто вранці першим прийде до церкви помолитися!". Сталося так, що на другий день уранці першим прийшов до церкви священик Миколай, і єпископи, згідно з видінням найстаршого єпископа, без вагання вибрали його кандидатом на єпископа. Довго відмовлявся священик Миколай від цієї почесті, вважаючи себе недостойним цього великого покликання - стати єпископом. Але коли переконали його, що він мусить таки покоритися волі Божій, він з покорою погодився прийняти цей високий духовний сан. Святий Миколай жив у часах тяжкого переслідування християн римським імператором Діоклетіаном і Максиміліаном. Єпископа Миколая ув'язнили, але й у в'язниці, терплячи голод і страшні муки, закликав він християн бути до смерті вірними Христові. Смерть Діоклетіана визволила св. Миколая з в'язниці, коли настали інші часи для Церкви Христової - за часів імператора Костянтина, що був християнином. Святий Миколай був оборонцем Православної віри. На І-му Вселенському соборі (в Нікеї 325 року) виступив разом зі святим Сильвестром, папою Римським, Олександром Олександрійським Спиридоном Тримифунтським і іншими 318 святими отцями Собору проти лженауки Арія, який твердив, що Спаситель Христос, мовляв, не був Богом, а був Він звичайним чоловіком, наділеним вищими властивостями. Ще за життя святитель Миколай творив безліч чудес. Одного разу святий Миколай вирушив кораблем до Палестини, щоб поклонитися там святим місцям. Тоді на морі зчинилася страшна буря, що грозила затопленням корабля. Подорожні, знаючи, що між ними був св. Миколай, просили його щоб він урятував їх від смерті. Св. Миколай заспокоїв їх і почав молитися, прохаючи порятунку у Господа. І Господь вислухав молитву його: море заспокоїлося, подорожні були врятовані. Св. Миколай на цьому кораблі повернув до життя моряка, що під час цього буревію впав з щогли і вбився. Багато й інших чудес звершив св. Миколай, і за це він названий Чудотворцем. Пам'ять св. Миколая Чудотворця кожного року вшановуємо святом, що припадає на 19-го грудня.

     

    Переглядів: 641 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)

    Бесіда про кінець світу.

         Кореспондент сайту Донченко Олена провела бесіду з настоятелем св. Архангельської церкви с. Зміївки митрофорним протоієреєм Олександром Квіткою про кінець світу, про який так масово трублять ЗМІ.

         Отче Олександре, поясніть будь ласка, чи буде 21 грудня кінець світу, як про те говорять по телебаченню, і чи потрібно запасатися продуктами, свічками, водою, тощо?

         Безперечно, кінець світу буде, але не 21 грудня. Кінець світу зв'язаний з другим пришестям Христа Спасителя на землю. Про це Сам Христос Спаситель виклав в Єванглії від Матфея у 24 главі. Але про це ніхто не знає. Ця таємниця прихована не тільки від людей, а й від ангелів. Про друге пришестя Спасителя ясно говориться у Святому Писанні. Так, наприклад, коли Ісус Христос возносився на небо, явились ангели і сказали апостолам: "Цей Ісус, який вознісся від вас на небо, знову прийде (на землю) таким же чином (тобто у людському тілі), як ви бачили Його, коли сходив на небеса" (Діян. 1. 11.). Він прийде як Цар, у всій Своїй величі і раптово: "Як блискавиця виходить зі сходу і з'являється аж до заходу, так буде пришестя Сина Людського" (Мф 24, 27). Друге пришестя Христа Спасителя буде незвичайним: "сонце померкне, і місяць не дасть світла свого, зорі іспадуть з неба, і сили небесні захитаються. І тоді з'явиться знамення Сина Людського (Хрест) на небі; і заплачуть всі племена земні і побачать Сина Людського, Який йтиме на хмарах небесних з силою і славою великою (Мф 24, 29-30). І святі ангели будуть з Ним. Тоді Він сяде на престолі слави Своєї, і, зберуться перед Ним усі народи (що живуть на землі від створення світу)", і Він буде судити всіх людей - всіх нас, і праведних, і грішних (див.: Мф 25, 31-46). Цей суд називатиметься "Страшним", тому що сумління кожної людини відкривається перед усіма, і розкриваються не тільки діла добрі і злі, які хто вчинив за все своє життя на землі, але й усі сказані слова, таємні бажання і думки. Після цього суду праведні підуть у життя вічне, а грішники - в муки вічні з те, що творили злі діла, в яких не розкаялись і яких не загладили добрими ділами і виправленим життям. Коли саме прийде Господь вдруге на землю, нікому не відкрито, - це таємниця, якої за словом Самого Господа, ніхто не знає, не знають навіть ангели Божі, а тільки один Отець Небесний, як я вже сказав, - тому ми повинні бути завжди готові стати на Божий суд.

         Хоч цей час нам і невідомий, однак у Слові Божому (тобто у Святому Писанні) відкриті деякі ознаки наближення пришестя Господа.

         Які саме?

         До цього часу Євангліє буде проповідано усім народом. Євреї у великій кількості навернуться до Хреста. Та разом з тим серед людей настане крайнє розбещення: послаблення віри і любові до ближніх, примноження пороків і бід. Потім з'являться лжепророки; між народами посиляться незгоди і війни; будуть голодування, моровиці (хвороби) і землетруси. Але не так званий парад планет чи закінчиться "календар майя". Нарешті, коли зло досягне свого вищого прояву на землі з'явиться Антихрист.

         Антихрист - противник Христа, який з'явиться перед кончиною світу і намагатиметься усіма способами знищити віру Христову на землі. Антихрист - людина, яка за допомогою диявола отримає владу над світом і якій будуть поклонятися, як Богу. Його правління триватиме три з половиною років. За цей час буде велике гоніння християн і багато проллється християнської крові. Але, з пришестям Христа, влада Антихриста закінчиться жахливою загибеллю як його самого, так і його послідовників і самого диявола. З другим пришестям Христовим буде і воскресіння мертвих і полягає воно в тому, що тіла всіх померлих з'єднаються зі своїми душами й оживуть і будуть тоді духовні і безсмертні. Зміняться тіла також і тих людей, які будуть ще живими у час другого пришестя Спасителя. Апостол Павло каже: "сіється тіло душевне, встає тіло духовне...не всі ми помремо, але всі змінимось; раптом в одну мить, при останній сурмі; бо засурмить, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми (залишившись живими) перемінимось." (1 Кор 15, 44. 51, 52). Відповідно до переміни самої людини зміниться й увесь видимий світ, а саме: з тлінного на нетлінний, а щодо запасів продуктами, свічками і таке інше то це вигідно бізнесменам, бо як ніхто інший вони зацікавлені в тому, щоб їхній товар розкупляли, а з моєї бесіди, як ми бачимо, при кінці світу воно буде непотрібним.

         Тому ще раз закликаю всіх не вірити в неправду та не боятися наближення призначених неправдомовцями дат "кінця світу".
    Переглядів: 1086 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)

         13 грудня Свята Православна Церква святкує пам'ять святого Апостола Андрія Первозванного, основоположника Української Православної Церкви.

         Апостол Андрій Первозванний, син Йони й брат Апостола Петра, був родом із Вифсаїди. Обидва брати, Андрій і Петро, були рибалками. Апостол Андрій був учнем Іоанна Хрестителя, і це від нього він довідався, що Ісус Христос є Месією-Спасителем світу. Побачивши Ісуса Христа, Андрій пішов слідом за Ним. Коли Андрія побачив Син Божий, то покликав його на Свого першого учня, тому то і названо його Апостолом Андрієм Первозванним, цебто таким, що першим покликаний на апостольство. Ставши учнем (Апостолом) Ісуса Христа, Андрій привів до нього й свого брата, Симона, (що згодом став відомим як Петро, який також став учнем Господнім (Ін. 1 35-48). Апостол Андрій, як один з 12-х Апостолів, був разом з Ісусом Христом аж до Його Вознесіння. Коли ж після Зіслання Св. Духа Апостоли розійшлися по світі проповідувати Св. Євангліє, то св. Андрій подався на північ, у Візантію, Тракію, Македонію, на береги Дунаю й Чорного моря. Там засновав Церкви та ставив священиків. Проповідуючи на берегах Чорного моря, Апостол Андрій був у Скіфії та на Дніпрі. Літописці свідчать, що Апостол Андрій, човном уверх Дніпром, спинився на нічний відпочинок біля Київських гір, а вранці, зійшов на ті гори, поблагословив їх, і помолившись, поставив там хрест й сказав: "Бачите ви ці гори? на них засяє благодать Божа, і постане тут велике місто і Бог збудує тут багато церков". Тому що Апостол Андрій проповідував науку Спасителя Христа на території давньої Руси-України, він і є основоположником і засновником Української Православної Церкви. І саме тому Українська Православна Церква Київського Патріархату - то Церква Апостольська. Вона походить ще з апостольських часів, бо її заснував Апостол Христа - Святий Андрій Первозванний. Про це свідчать і старі грецькі джерела і наші давні документи, а саме літопис Нестора з 1112 року. З того давнього часу, коли Апостол Андрій був в Україні, і до офіційного охрещення України князем Володимиром Великим 988 р., християнство вже ніколи не переводилося в Україна. Тому собор 1621 року мав історичну підставу для того, коли він оголосив у своїй постанові, що: "Св. Апостол Андрій - це перший архієпископ Константинопольський патріархат Вселенський і Апостол Український. На Київських горах стояли його ноги і очі його Україну бачили, а уста благословляли і насіння віри він у нас насадив... Воістину Україна нічим не менша від інших східних народів, бо в ній проповідував Апостол".
    Переглядів: 744 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)

         4 грудня православні християни святкують велике свято - Введення в храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії.

         За церковним переданням, батьки Діви Марії, праведні Яким і Анна, котрі не мали дітей до похилих років, дали Господу обітницю: якщо у них народиться дитя, присвятити його служінню Богові. Коли Пресвятій Діві виповнилося три роки, батьки вирішили виконати свою обітницю. Скликавши родичів і знайомих, одягнувши Пречисту Марію у найкращий одяг, зі співом священних пісень, із запаленими свічками в руках привели її до Єрусалимського храму. Там Богооткровицю зустрів первосвященик із численним священством. До храму вели сходи із 15 високих підступів. Маленька Марія, здавалося, не могла зійти по них. Але як тільки її поставили на першу сходинку, вона швидко подужала решту і, підтримувана силою Божою, зійшла на останню. Потім первосвященик увів Пресвяту Діву в Святая Святих, куди з-поміж усіх мертвих лише він мав право раз на рік входити із жертовною кров'ю. Ця подія здивувала навіть ангелів. "Ангели, входження Пречистої бачачи, зхдивувалися, як Діва входить у Святая Святих" - співається в церковній пісні. "Пречистий храм Спасів сьогодні вводиться в Дім Господній", - співається у святковому тропарі, і цим введенням знаменується завершення єрусалимського храму як місця перебування Бога. У спустілу Святая Святих храму - головного священного центру релігійного життя - вводиться Діва Марія, і людина сама стає Божим храмом. Її тіло є храм, чистота Її душі і Її вірність Богові - плід старанного прагнення людей до спасіння. Діва Марія стає джерелом спасіння та єднання людей з Богом. Праведні богоотці Яким і Анна, доручивши Дитя волі Божій, повернулися додому. Пречиста Марія залишилася при храмі в приміщенні для дів. У церковному переказі збереглися свідчення про перебування Пресвятої Богородиці в Єрусалимському храмі. Росла та виховувалася серед благочестивих дів, читала Святе Письмо, працювала, постійно молилася, сповнюючись любові до Творця. Перші згадки про Введення припадають на ранні віки християнства серед палестинських християн - свята цариця Олена збудувала храм на честь Введення у храм Пресвятої Богородиці. У ІV столітті про це свято згадує святитель Григорій Ніський. В Україні з давніх часів шанують Пресвяту Богородицю з особливим трепетом. Протягом століть Цариця Небесна охороняє рід український, багато чудес та врятувань дарує нам Вона, молячись перед Престолом Божим за нас, адже багато може молитва Матері. Богородиця є нам співприродною. Вона - дочка звичайних батьків, праведних, але звичайних. І Вона співприродня нам, зводить людське єство до глибин Богоспілкування. Тому це свято і є початком нашого спасіння. Особливе значення Введення має для дітей, адже Богородиця саме в трирічному була віддана до храму на служіння Богу. Нинішнє свято - це звістка про благовоління Боже до людей, обіцянка спасіння та Христового пришестя, це початок нашого порятунку.
    Переглядів: 763 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)

         21 листопада по новому стилю св. Церква святкує пам'ять святого Архистратига Михайла і інших безтілесних.

         Господь Бог створив Небо і землю. Усе, що ми бачимо на землі, називається видимим світом. "На початку Бог створив небо і землю" (Буття 1.1) - говорить св.. Писання. Під словом небо розуміється невидимий світ, цебто ангельський світ, під словом земля - ввесь видимий світ, тобто все, що ми бачимо - Землю, Місяць, Венеру та інші зірки. Ангели - найдосконаліші Божі створіння. Вони є чистими духами; у них є розум й вільна воля, але немає в них тіла.

         Господь створив Ангелів на те, щоб вони Його прославляли, Йому служили, та щоб стерегли людей від злого і звіщали людям волю Божу. Та ось один з них, Сатана, у великому щасті, якого він зазнав, став гордим і зарозумілим та й забажав бути таким, як сам Бог. За його злим прикладом пішло багато інших Ангелів. Вони виступили проти Бога й не хотіли Його слухати. Але їм спротивилися ті Ангели, що були вірні Богові й виступили з тими злочинними до боротьби. На небі почалася між ними велика боротьба. Добрі Ангели під проводом св. Михайла перемогли злих ангелів. Господь покарав злих духів і скинув їх у пропасть вічних мук, що називається пеклом. "Ангелів, які не зберегли своєї гідності, але залишили своє житло, Він зберігає у вічних кайданах, під темрявою на суд великого дня" (Іуд. 1.6) - говорить св. Писання. Ці злі духи дуже нещасливі; вони ненавидять Бога і намагаються шкодити людям. Добрих Ангелів Бог нагородив вічним щастям. Вони люблять людей і стережуть їх від злого.

         У пам'ять перемоги св. Михайла та його добрих Ангелів над нечистими духами, тобто над злими ангелами, Православна Церква встановила свято, що називається Собором Архистратига Михайла та інших Небесних Сил Безтілесних. Цей торжествений день кожного року припадає на 21 листопада по новому стилю календаря.

         Слово "Ангел" з грецбкої мови означає - посланець, вісник. Кожній людині дав Господь Ангела Хоронителя. Він любить нас, підказує нам добрі думки, своєю молитвою помагає нам уникнути зла і охороняє нас від нещасть. Про Ангелів Хоронителів говорить св. пророк Давид: "Ангелам Своїм звелить, щоб охороняти тебе на всіх путях твоїх". (Пс. 90.11).

         Образ св. Михайла був на прапорах запорізьких козаків. Побожний український народ обрав собі за свого небесного покровителя Святого Архистратига Михайла, який також є покровителем столиці України - Києва.

         У 1989 році, коли відкрилася церква у с. Зміївка і постало питання на честь кого назвати церкву, всі одноголосно обрали святого Архистратига Михайла, як переможця над темними силами, над силами зла, як символ перемоги безбожного воїнствуючого атеїзму. І, дійсно, через два роки безбожний комуністичний режим, під натиском добра, під проводом Архистратига Михайла впав. І хай він ніколи не вертається.
     
    Переглядів: 659 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)

         20 листопада були доставлені часточка св.. мощів святого пророка і Предчеті Хрестителя Іоанна для поклоніння віруючими, також був відслужений молебень з акафістом св.. Іоанну Хрестителю. Після молебного співу віруючі мали змогу прикластися до св.. мощів.
    Переглядів: 571 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)

         14 жовтня за новим стилем Свята Церква відзначає одне з великих і значних свят року - Покрова Пресвятої Богородиці встановленого на честь явлення Пресвятої Богородиці у 910 році у Константинопольському Влахернському храмі, де зберігалася риза Пресвятої Діви Марії, Її головний покров і частина поясу, перенесені з Палестини в V столітті.

    (Про свято дивись в розділі "Статі"  )
    Переглядів: 654 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)


      27 вересня за новим стилем свята Церква святкує свято воздвиження Чесного 

                 й Животворящого Хреста Господнього.

       Мислити християнство без Хреста  - не можливо. Не тільки тому, що хресне знамення зазвичай увінчує бані православних храмів, не тільки тому, що православні все життя носять натільні хрестики, прийняті при Хрещенні, не тільки тому, що після закінчення богослужіння у храмі священик подає віруючим хрест для цілування, - а тому, що без Голгофського Хреста Господнього неможливо уявити радості величного і незбагненного у своїй силі Воскресіння Господнього. Без Голгофського Хреста не було б і нашого викуплення і гріхів, і не було б нашого воскресіння,  і не було б нашого спасіння. Противники вчення Христового скажуть, що, помираючи, людина зникає в небутті, а ті, хто прийняв істину, вірять, що тимчасове розділення душі і тіла - передвістя вічного блаженного життя, обіцяного Господом для тих хто вірує в Нього. Старець архімандрит Іоанн (Крестянкін) у своїй проповіді сказав так: «Довгим і важким шляхом смирення зійшов у славу Свою Господь Ісус Христос, але незрівнянно довше тривало приниження Животворчого Древа, на якому Він приніс Себе у жертву за гріхи світу. Славою Розп’ятого наповнилися усі краї всесвіту, а Животворче Древо Хреста, приховане в незнанні і безслав’ї, ще три століття очікувало свого часу».

     Язичницькі імператори доклали зусиль, щоб повністю знищити в людях згадку про ті священні події і навіть саме місце перетворили так, щоб з плином часу всі забули, де звершилося все це. За наказом імператора Адріана, Гріб Господній і Голгофа були засипані землею, а на їхньому місці споруджено храм язичницької богині Венери. У міфах Венера постає безсоромною розпусницею. Після язичницького переслідування християн ( а це сталося в IY столітті по народженні Ісуса Христа, - за часів імператора Костянтина Великого) віра Христова стала дозволеною вірою в Римській імперії. А трохи пізніше, завдяки імператорським постановам (Міланський едикт 313 року) віра Христова стає державною релігією Римської імперії. Його співправитель східною частиною імперії Лікіній був противником християнства і продовжував гоніння на християн. Зібравши військо, він вирушив війною проти Костянтина. Як свідчить історія, імператор Костянтин був на полі бою. І ось він та його військо тоді побачили на небі ясного хреста з написом на ньому «Цим переможеш». Імператор Костянтин звелів тоді зробити своїм воєнним знаменом і так він переміг ворогів. І після цього він також і віру Христову взяв під свою опіку. За їхні великі заслуги поширення віри Христової та опіки над нею Костянтин  Великий та його мати Олена були удостоєні звання Святих царів Рівноапостольних.

       Рівноапостольний цар Костянтин сповнився бажанням будувати храми Божі на Святих Місцях у Палестині та відшукати хреста, на якому був розп’ятий Спаситель Христос. За виконання цього бажання царя з великою радістю взялася його мати цариця Олена. Року326 цариця Олена виїхала до Єрусалиму, і там за допомогою місцевих жителів, після довгих розшуків, на кінець, її указали на одного єврея на ймення Юда, який знав де знаходиться Хрест Господній. Він її привів на місце капища Венери і сказав: «На цьому самому місці ви знайдете Хрест вашого Христа». За наказом цариці капище було знесене, Голгофа розчищена і було там знайдено три хреста, на яких були розп’яті Спаситель і два розбійники, Там вони знайшли дощечку, на якій Пилат написав «Ісус Назорей Цар Юдейський». Треба було розпізнати між цим трьома того хреста на якому був розп’ятий Спаситель Христос, Макарій, патріарх Єрусалимський, почав дотикати до тих хрестів хвору жінку. Коли доторкнулися двома першими хрестами, то не сталося ніякого чуда, але коли доторкнули її до третього хреста до немічної повернулася її життєва сила. Зрозуміло, що для присутніх не потрібно було більше інших доказів, але Господу було угодно, щоб не лише ті, які вірили, отримали свідчення, але й ті, які вперто відкидали саму можливість і значення Голгофської Жертви. В цей час несли покійника і, Макарій усердно помолившись, почав доторкатись по черзі хрестами до небіжчика. Коли доторкнувся двома першими хрестами ніякого чуда не сталося, але коли доторкнувся третім хрестом, то небіжчик ожив. Побачивши воскреслого, усі переконалися, що віднайдений Хрест є дійсно тим Древом на Якому був розп’ятий Христос Спаситель. Безліч християн, що зійшлися на те місце хотіли поклонитися Чесному Древу і святитель Макарій вийв на підвищення і став воздвигати (підносити вгору) Хреста Господнього. А люди побачивши Хреста, що його підносив патріарх Макарій, кланялися і раз – у- раз повторяли: «Господи помилуй».

    Торжество знайдення Хреста Господнього увінчалося побудовою в Єрусалимі храму Воскресіння і Хрест Господній був поставлений в ньому. В цей день у церквах виноситься Хрест, прикрашений квітами виноситься на середину храму, кладеться на аналої для поклоніння віруючим і знаходиться там до віддання свята. На спомин страждань Христа Спасителя в це свято належить придержуватися строгого посту.

    Переглядів: 1610 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)

    Народження Пресвятої Богородиці (друга Пречиста) святкується 21 вересня.

         Тисячі років минуло з того часу, коли Адам та Єва порушили Заповідь Божу в Раю. Їхні нащадки тяжко працювали на свій прожиток. Усі люди чекали великого дня - дня народження Спасителя світу, Який мав добровільно взяти на себе гріхи людські та дати Себе в жертву за грішних людей, яких знову повернули до Раю після їхнього земного життя. Цю надію Господь дав Адамові та Єві, коли Він вигнав їх із Раю. Господь також посилав побожних людей, які передсказували народження Спасителя світу. Це були пророки, яким Дух Святий відкрив усе те, чого інші люди не могли знати. І саме тому народження Пресвятої Діви Марії стає тим початком тієї радості, яку приніс Спаситель усім людям світу цього. Нам треба також знати про батьків Пресвятої Діви, про місце їхнього народження та про ту обітницю, яку вони дали Господу. На Близькому Сході є країна Галилея. Там і досі є велике озеро, що зветься Генісаретське. У цьому озері Апостоли ловили рибу. У Галилеї також досі є маленьке містечко Назарет. У Назареті жило одне гарне, спокійне та побожне подружжя - Яким та Анна. Це були вже старі люди. Їхній рід походив від славного царя Давида - того Давида, який, коли ще був юним пастухом, переміг сильного і великого Голіафа. Яким і Анна були заможні, а славні вони були тим, що з особливою добротою ставилися до вбогих людей і виявляли велике милосердя до них. Прибутки свої ділили вони на три частини: одне третину вони витрачали на свої потреби, другу третину віддавали на Храм Божий, а решту роздавали бідним людям. Здавалося, що їм нічого не бракувало, що вони були цілком задоволені, але в дійсності так воно не було. Вони дуже сумували, що не мали дітей. У своїх усердних молитвах вони не переставали молити Бога, щоб Він послав їм хоч одну дитину, і це було б благословенням Божим для них. Вони пообіцяли, що коли в них народиться дитина, то вони присвятять її Богові. І вислухав Господь щирі молитви Якима та Анни, послав їм донечку, яку вони дуже любили та дуже раділи нею, бо вважали, що це Господь Бог змилувався над ними. І назвали донечку Марією, яка пізніше стала Матір'ю Господа нашого Ісуса Христа. Побожні й добрі батьки зразково виховали її.

    Переглядів: 938 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)

         Щоб належно вшанувати пам'ять мученицької смерті Івана Хрестителя, Православна Церква встановила свято, яке святкується 11 вересня кожного року. Це свято Усічення голови св. Іоанна Хрестителя.

         Св. Євангелист Марк (6:14-28) у Св. Письмі розповідає про це так:

         "...І почув про Ісуса цар Ірод, - бо ім'я Його стало відомим, говорив це Іоанн Хреститель воскрес з мертвих, і тому чудеса діються ним. Одні говорили, це Ілля а інші говорили: це пророк або один з пророків. Ірод же, почувши, сказав: це Іоанн, якого я обезглавив; він воскрес із мертвих. Бо цей Ірод, пославши, взяв Іоанна і ув'язнив його в темницю, за Іродіаду, жінку Филипа, брата свого, з якою він одружився. Бо Іоанн говорив до Ірода: не годиться тобі мати жінку брата твого. Іродіада ж, гніваючись на нього, бажала вбити його; та не могла. Бо Ірод боявся Іоанна, знаючи, що він муж праведний і святий, і беріг його; багато, що робив, слухаючись його, та із задоволенням слухав його. І настав слушний день, коли Ірод, святкуючи день свого народження, влаштував бенкет вельможам своїм, тисячоначальникам і старійшинам Галілейським, - дочка Іродіади увійшла, танцювала і догодила Іродові і тим, що возлежали з ним; цар сказав дівиці: проси в мене, чого хочеш, і дам тобі; і клявся їй: чого тільки попросиш у мене, дам тобі, навіть до половини царства мого. Вона вийшла і спитала матері своєї: чого просити? Та відповіла: голови Іоанна Хрестителя. Вона відразу ж пішла з поспішністю до царя і просила, кажучи: хочу щоб ти зараз же дав мені на блюді голову Іоанна Хрестителя. Цар засмутився, але ради клятви і тих, що возлежали з ним, не захотів відмовити їй. І негайно, пославши зброєносця, цар звелів принести голову його. Тоді пішов, відсік йому голову в темниці, і приніс голову його на блюді, і віддав її дівиці, а дівиця віддала її матері своїй".

         Цей сумний святковий день Церква установила день строго посту. Іоанн Хреститель своєю проповіддю допомагав справі духовного відродження серед тих, що слухали голосу його, і таким чином він багатьох підготовляв до проповіді Христа Спасителя, до проповіді любові й доброзичливості серед людей. Після смерті Іоанна Хрестителя багато його учнів стали учнями Христа Спасителя. Суд Божий звершився над Іродом, Іродіадою і дочкою її Саломією ще за їхнього життя. Саломія, переходячи річку Сикорис зимою, провалилася під кригу. Крижина так її придавила, що вона висіла тілом у воді, а голова її знаходилася під кригою. Подібно тому, як вона танцювала колись ногами на землі, тепер вона, ніби танцююча, двигала безпомічно ногами в крижаній воді. Так вона висіла до тих пір, поки гостра крижина не відрізала їй голову. Труп її не знайшли, а голову принесли Іроду з Іродіадою, як колись принесли їм голову Іоанна Хрестителя. Аравійський цар Арефа, за безчестя своєї дочки, яка була дружиною царя Ірода, і яку він її лишив, заради Іродіади, рушив військом проти Ірода. Потерпів поразку, Ірод накликав на себе гнів римського імператора Кая Калигули (37-41) і був разом з Іродіадою відправлений на заслання в Галію, а потім в Іспанію. Там їх поглинула земля, що розкрилася.

         Після Божественної Літургії була відпрвлена панахида борцям за волю України.

     

    Переглядів: 763 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)

     28 серпня Церква святкує пам'ять Успіння Пресвятої Богородиці.

         Після Вознесення Христового й Зіслання Св. Духа Апостоли пішли проповідувати віру Христову в різні країни світу. А про Пречисту Діву Марію в святому Переданні сказано ось що: Вона залишилася в Єрусалимі в домі Апостола та Євангелиста Іоанна, улюбленного учня Ісуса, якому Він доручив опіку над Своєю матір'ю. Діва Марія проповідувала Слово Боже та опікувалася хворими й допомогала вбогим. Багато християн зо всіх сторін світу приходили до Матері Божої, щоб знайти собі душевний спокій і радість. Пресвята Діва Марія часто молилася в тих місцях де Христос перебував, страждав, помер на Хресті і воскрес із мертвих. Так минали літа, і в кінці почав наближатися час відходу Матері Божої з цього світу. За три дні перед її кончиною її відвідав Архангел Гавриїл і сповістив їй про недалекий кінець її життя. Архангел з'явився їй з гілкою дерева з Раю. Тоді Діва Марія висловила бажання побачити перед Своєю смертю всіх Апостолів. І ось вони, за винятком Апостола Фоми, прибули до Єрусалиму. Коли настав той день, в який згідно із сповіщенням Архангела Гавриїла, Мати Божа лежала на ложі в оточенні Апостолів, друзів та віруючих. Коло 3 години по полудні свічки, що їх держали в руках присутні, нагло були притемнені, кімнату наповнило сяйво, в якому з'явився Ісус. Мати Божа спокійно, немов засинаючи, віддала свого духа. Діва Марія ще перед своєю смертю приготовила (і повідомила про це Апостолів) місце могили в Гефсиманському саду, де мало спочити Її Пречисте тіло. В Її похороні взяло участь велике число людей, і тут усі вони були свідками багатьох чуд, що творилися в той час. Коли через три дні після похорону Діви Марії до Єрусалиму повернувся Апостол Фома, він дуже жалів, що спізнився. Щоб потішити Апостола Фому, Апостоли завели його до могили Божої Матері. Але, на своє превелике здивування, вони не знайшли тіла Пречистої Діви Марії в гробі тоді, коли вони його відкрили, то побачили лише одні похоронні пелени. Збентежені Апостоли Залишилися біля порожнього гробу аж до вечора. Тут молилися й просили Господа, щоб Він їх просвітив. Апостоли переконалися в дивному вознесінні тіла Божої Матері на Небо. Пізно ввечері, коли Апостоли за звичаєм, ламали хліб, їм явилася Сама Мати Божа і сказала: "Радуйтеся! Я завжди з вами!" Апостоли так зраділи, що підняли часточку хліба, поставлену на стіл в пам'ять Спасителя і вигукнули: "Пресвятая Богородице, помагай нам!" Апостоли з того часу встановили звичай підносити панагію - частину хліба честь Божої Матері, котрий донині зберігається в монастирях. Коли мощі багатьох святих залишилися тут серед нас на землі, то мощів Пресвятої Діви немає, а це тому, що вона взята з тілом на Небо. Благословення й допомога нашої Небесної Заступниці для нас є постійно очевидною, особливо ж у хвилинах наших життєвих потреб і скорбот. Як було колись, так і тепер є багато чудотворних ікон Пречистої Діви Марії, і також є багато людей, що були очевидцями - свідками тих чуд, які творяться при цих іконах.

         В цей день також приходили діти до святої Сповіді і св. Причастя, а також правився молебень за навчання. В цей день закінчується двотижневий піст і після служби Божої віруючі розговляються, тобто їдять скромну їжу м'ясо, молоко, яйця і т. ін..

    Переглядів: 661 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)

         26 серпня Церква святкує віддання свята Преображення Господнього. Цей день припав на неділю і в цей день багато дітей прийшло щоб прийняти Святе Причастя, а також отримати благословення на навчання. Після Божественної Літургії відбувся молебень для навчання з водосвяттям. Після молебню діти підійшли до Хреста і о. Олександр кожну дитину поблагословив св. Хрестом і окропив свяченою водою, а також побажав їм добре вчитись і серйозно віднестись до тих предметів яких їм викладають вчителі в школі.

    Переглядів: 615 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)

         Свято Преображення Господнього святкується 6 серпня за старим стилем і 19 серпня за новим стилем.

          Про цю подію розповідає Святе Писання, зокрема євангелісти Матфей, Марк, Лука. Ось що вони говорять: "Ісус взяв Петра, Якова та Іоанна, брата його, і вивів їх на високу гору одних, і преобразився перед ними; лице Його засяяло, яксонце, одежа Його стала білою, як світло. І ось з'явилися їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним. При цьому Петро сказав Ісусові: Господи! добре нам тут бути; коли хочеш, зробимо тут три намети: один Тобі, Мойсейеві один, і один Іллі. Коли Він ще говорив це, хмара світла осінила їх, і ось голос з хмари говорить: Це Син Мій Улюблений, в Котрому Моє благовоління; Його слухайте. І почувши, ученики впали ниць і дуже полякалися. Але Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: встаньте і не бійтеся. Звівши ж очі свої, вони нікого не побачили, крім одного Ісуса".

         Присутність під час Преображення Христового трьом Його вибраних учнів було виконанням Христової обіцянки, що деякі з Його послідовників побачать Славу Царства Божого ще перед своєю смертю (Лк.9. 27). Він також дозволив їм слухати Його розмови з пророками Мойсеєм і Іллею про Його розп'яття. Вони також чули голос Божий. Ці три учні були зміцнені у вірі, щоб потім вони могли відважно переносити той факт недалеких уже Христових мук і страждань. Дозволивши їм бути свідками Його Преображення, Христос дав їм нагоду тільки на мить побачити Небесну Славу майбутнього життя. Мойсей, як законодавець, та Ілля, як чудотворець, були визнані за найбільших людей в Старому Заповіті, але Христос, перевищуючи їх у славі, вказав на той факт, що Він у Небесному Царстві більший за обох них.

         З давніх давен люди в Україні вирощували свою власну городину та мали свої власні сади, був традиційний звичай не їсти яблук та винограду аж до Преображення Господнього, коли перші доспілі фрукти не будуть у церкві освячені. І сьогодні наші парафіяни принесли в кошиках, прикрашених квітами, яблука, груші, сливи, персики, виноград, мед та інші фрукти для посвячення. Після Божественної Літургії, прочиталися молитви на освячення плодів і під звуки церковних дзвонів, хресним ходом обійшли навколо церкви і посвятили все, що принесли в цей день віруючі люди Зміївки.

      Після закінчення освячення віруючі повернулися в церкву поцілували хрест, помирувалися, кожен отримав благословенного хліба і пішли до дому.

    Переглядів: 572 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)

         14 серпня Церква святкує пам'ять винесення Древ Чесного Животворчого Хреста Господнього. По причині в серпні місяці в спекотні дні часто виникали різноманітні хвороби, особливо інфекційні, з давніх давен був звичай обходити з хресним ходом з хоругвами, хрестом і іконами села і міста, освячувати колодязі і водяні джерела і таким чином відвертали хвороби.

         Також в цей день князь Володимир в 988 році охрестив в водах Дніпра киян. В цей день святкують пам'ять св. мучеників Маккавеїв, матері їх Соломонії та учителя їх Єліазара, котрі постраждали в 166 році до Різдва Христового від нечестивого сирійського царя Антиоха Єпіфана.

     

         В цей день в церквах освячується вода, а також освячується мед, зілля, насіння маку і квіти. Освячене зілля віруючі зберігають у себе в домівках і використовують від різних хвороб, обкурюючи себе і хвору худобу.

    Переглядів: 694 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)

    Король Швеції Карл ХVІ Густав разом із королевою Сільвією завітав в Зміївці до Свято-Михайлівської церкви (кірхи), яка належить православній та шведській лютеранській громадам.

        Також у Зміївці король із королевою поклали квіти до Пам'ятного знака репресованим шведам, які переслідувалися радянською владою у 1937-1938 роках.


         В честь приїзду короля та королеви отець Олександр відправив службу Божу та молебінь, та проголосив королю та його дружині "Многая літа".



    Переглядів: 608 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)

     В 1997 році парафію св. Арх. Михайлівської церкви відвідав Святійший Патріарх Київський і всієї Руси - України Філарет.

    Щорічно на свято Арх. Михаїла, святкове богослужіня очолює керуючий Херсонсько-Таврійською єпархією високо преосвящений архієпископ Даміан.


    Переглядів: 613 | Додав: ivan | Дата: 16.02.2013 | Коментарі (0)

    Контактні дані
    Цікаво знати
    Купить ссылку здесь за руб.
    Поставить к себе на сайт
    Пошук
    Наше опитування
    Оцініть мій сайт

    Всего ответов: 52
    Календар
    Православные праздники
    Історичні події
    Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0
    Кто сегодня был? Яндекс.Метрика
    Архів записів
    Форма входу

    Розповiсти друзям
    Підписка на новини

    Введите адрес Вашего почтового ящика:

    Пасха
    Наш баннер
    Вверх Яндекс.Метрика