Свято Архангело - Михайлівська церква c. Зміївки
Українська православна церква Київського патріархату
Выбрать язык / Select language:
Ukranian
English
French
German
Japanese
Italian
Portuguese
Spanish
Danish
Chinese
Korean
Arabic
Czech
Estonian
Belarusian
Latvian
Greek
Finnish
Serbian
Bulgarian
Turkish
Меню сайту
Благодійний внесок
Цікаві статі
  • 1.Внутріщній стан людського серця, що стало оселею всіх пристрастів і пороків
  • 2.Моральний стан серця людини, що через недбайливість і лінощі падає в безодню пороків
  • 3.Внутрішній стан серця людини, яка лишилася благодаті і стала рабом пристрастів і зброєю диявола.
  • 4.Стан серця людини, через святе хрещення і інші таїнства, що стало мешкання Святої Тройці.
  • 5.Дорога християнського життя.
  • Святині храму
    Підтримайте сайт

    Натисніть та підтримайте сайт

    Пам'ятки храму
    ЗАКОН БОЖИЙ
    Святе Причастя

    Головна » 2015 » Декабрь » 20 » 19 грудня. Святителя Миколая Архієпископа Мир Лікійського, чудотворця.
    15:32
    19 грудня. Святителя Миколая Архієпископа Мир Лікійського, чудотворця.

    19 грудня. Святителя Миколая Архієпископа Мир Лікійського, чудотворця.

    Святі являють особливу любов тим, хто їх шанує


    Нам Усім добре відомо, що святі угодники Божі, як особливо близькі до Бога, і після свого переходу в небесні оселі не перестають клопотатися за нас перед Богом, просячи благодаті та милості всім нам. Осяяні світлом лиця Божого святі Божі бачать нас, знають, які ми покладаємо на них надії, а тому, без сумніву, стають велелюбними нашими покровителями, захисниками та помічниками.

    А допомагають святі із нас особливо тим, хто плекає до них особливу любов, з особливою старанністю молиться до них і шанує дні їхньої пам'яті.Довести це прикладами неважко, бо таких прикладів у "Житіях святих" є безліч. Візьмемо для нашого повчання один з таких.
    Жив у Царгороді благочестивий ремісник на ім'я Микола, який мав особливу гарячу любов до святителя Миколая та завжди з особливою старанністю шанував дні його пам'яті. Коли прийшла до цієї людини він старість, не в силах будучи далі трудитися, дійшов до крайнього убозтва. Наближався день святителя. Микола засумував задумався: на що ж він буде справляти свято? Коли поділився він своїм із дружиною, та відповіла йому так. "- Ти знаєш, пане мій, що ми обидва старі та близькі до смерті. То чому нам, може вже в останній раз, не вшанувати пам'ять Святителя? Ось у мене є добрий килим, на що він нам? Піди, купи продай його та все необхідне до свята». Миколай зрадів такій пропозиції дружини, взяв килим і пішов з ним на ринок. Дорогою зустрівся його невідомий старець і запитав: - Куди, друже мій, йдеш? - На торг, відповідав Микола, бо хочу продати свій килим. Старець сказав: - А яку ціну ти хотів би взяти за нього? - Коштував він перш вісім золотих монет, сказав Микола, а тепер візьму скільки даси... - Чи хочеш взяти шість монет?- сказав старець. Миколай із радістю погодився, бо килим не коштував цих грошей, взяв золото, віддав старцю килим вони і на цьому й розійшлися.
    Але ось, коли Микола ще не встиг повернутися додому, невідомий старець, який купив килим, прийшов до його дружини, та повертаючи килим їй каже: - Твій чоловік, мій старий товариш, попросив мене віднести до тебе килим цей. Візьми його. І з цими словами, віддавши килим, невідомий зник. Дружина ж думаючи, що чоловік пошкодував продавати килим, сильно розгнівалася на Миколая, і коли той повернувся обсипала його докорами та, показуючи килим, називала його і брехуном зрадником святителю Миколаю.

    Чоловік коли побачив свій килим руках у дружини настільки здивувався, що не в силах був і відповісти їй. Нарешті, коли трохи отямився, йому прийшла думка: чи не диво це Святителя? І тут він, піднісши свої руки до неба, вигукнув: - Слава Тобі, Христе Боже, що твориш чудеса молитвами святого угодника Свого Миколая! Потім чоловік звернувся до дружини й запитав: - Скажи, а хто приніс тобі килим? Відповіла Дружина: - Якийсь благочестивий старець, одягнений в світлий одяг. Він приніс килим до мене й сказав, що ти його віднести звелів сюди. Я ж не сміла запитати хто він. Тоді чоловік показав дружині золото, виручене від продажу килима , а також муку, вино, просфори і свічки, куплені на свято Миколая Чудотворця. І далі продовжив: - Живий Господь! Вірую, що чоловік який купив у мене був килим не хто інший, як сам святитель Миколай, бо коли я продавав йому килим, ніхто з моїх друзів і не бачив його думали, що я розмовляю з примарою або збожеволів. Тут дружина і зрозуміла, що вчинив диво з ними угодник Божий, і обоє, єдиними устами дякували і прославили Святителя.

    Безсумнівно, що бачать святі нас, знають що ми відчуваємо до них, і звичайно, віддадуть нам'ю любов за любов, і сторицею повернуть те, на що ми з любові до них, особливо в дні їх пам'яті, зробимо яку-небудь добру справу. Наприклад, принесемо пожертву до церкви, або допоможемо бідним. А це все навчає нас вдаватися в молитвах до святих, розвивати до них гарячої почуття любові, шанувати дні їхньої пам'яті наслідувати та їх чесноти. Благословимо Господа, що дав нам в особі і святих великих заступників помічників. Будемо пам'ятати, що вони завжди готові випросити у Бога благодать милість і всім нам, а найперше тим, хто любить і шанує їх. Амінь.

    Переглядів: 119 | Додав: ivan | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]
    Контактні дані
    Пошук
    Наше опитування
    Оцініть мій сайт

    Всего ответов: 50
    Календар
    Православные праздники
    Історичні події
    Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0
    Кто сегодня был? Яндекс.Метрика
    Архів записів
    Форма входу

    Розповiсти друзям
    Підписка на новини

    Введите адрес Вашего почтового ящика:

    Пасха
    Наш баннер
    Цікаво знати
    Вверх