14 (1 ст.ст) січня Православна Церква свято Обрізання Господнє і св. Василія Великого.

     Згідно  з законом Мойсея, який вимагав цього, як першого обряду для новонароджених нащадків Авраамових чоловічої статі, коли Ісусові сповнилось 8 днів життя, він пройшов цей обряд Обрізання чи Найменування. Шляхом цього обряду, тобто обряду введення дитини в суспільство, дитятко було названо Ісусом – згідно з бажанням Його Матері, яке звістив Їй архангел Гавриїл ще в день  Благовіщення Пресвятій Діві Марії. Ім’я Ісус означає Спаситель. В Новому Заповіті обряд обрізання замінив таїнство Хрещення.

     Також 14 січня Православна Церква святкує пам’ять святого Василія Великого одного із подвижників і світил Церкви. Народився в 330 році в Кесарії Кападокійській в побожній родині. Навчався в школах у кращих учителів, потім у університеті в Константинополі, а потім в університеті в Афінах. Філософ, філолог, оратор, юрист, природознавець, мав великі знання в астрономії, математиці і медицині, - «це був корабель, настільки завантажений вченістю, скільки могла вмістити людська природа». Завершивши своє навчання, він повернувся до свого рідного міста. Прийняв чернецтво, св. Василій поселився в пустині і в строгому аскетизмі вивчав Святе Писання.

     В 370 році був висвячений на єпископа Кесарії. В цей час лютувала аріанська єресь, підтримувана імператором Констанцієм. Святий Василій своєю місійною працею, листами й писанням перестерігав християн Сходу перед блудом аріанізму. Цей новий апостольський метод боротьби з єрессю виявився надзвичайно успішним і багато християн було врятовано від цього нечестивого вчення. Листами й науковими трактатами св. Василій скріплював православних, навертав і картав невіруючих. Хвороби від юності, труди навчання, подвиги стримання, турботи і скорботи пастирського служіння рано виснажили сили святителя. Відійшов до Господа святитель Василій у віці 49 років 14 січня 379 року. Св. Василій також установив  ту Святу Літургію, що відом під його святим іменем, і служиться вона 10 разів впродовж року.