11 вересня. Усікновення глави Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана.

     Після Хрещення Господнього святий Іоан Хреститель був вкинутий у темницю Іродом Антипою, правителем Галілеї. (Після смерті Ірода Великого римляни розділили територію Палестини на чотири частини і в кожній поставили правителем свого ставленика. Ірод Антипа отримав від імператора Августа в управління Галілею). Пророк Божий відкрито викривав Ірода за те, що, залишивши законну дружину, дочку аравійського царя Арефи, він беззаконно жив разом з Іродіадою, дружиною свого брата Филипа (Лк. 3:19-20). В день свого народження Ірод влаштував бенкет вельможам, старійшинам і тисяченачальникам. Дочка Іродіади Саломія танцювала перед гостями чим догодила Іродові. У вдячність дівиці він присягнувся дати усе, чого б вона не попросила, навіть до половини свого царства. Танцівниця за порадою своєї озлобленої матері Іродіади, попросила подати їй на блюді голову Іоана Хрестителя. Таке побажання засмутило Ірода. Він боявся гніву Божого за вбивство пророка, якого сам раніше слухався. Боявся він і народу, який любив Предтечу. Але через гостей та необережної клятви він повелів відрубати голову святому Іоану і принести Саломії. За переказами, вуста мертвої глави проповідника покаяння ще раз відкрилися і вимовили: «Іроде, не личить тобі мати дружини Филипа, брата твого». Саломія узяла блюдо з главою святого Іоана і віднесла своїй матері. Несамовита Іродіада сколола язик пророка голкою і закопала його святу главу в нечистому місці. Але благочестива Іоанна, дружина домоправителя Іродового Хузи, захоронила святу главу Іоана Хрестителя в глиняній посудині на горі Єлеонській, де в Ірода була власна ділянка землі. Святе тіло Іоана Хрестителя узяли в ту ж ніч його учні та захоронили в Севастії, там, де здійснився злочин. Після вбивства святого Іоана Хрестителя Ірод продовжував правити ще деякий час. Понтій Пілат, правитель Юдеї, посилав до нього зв'язаного Ісуса Христа, над Яким він насміявся (Лк. 23:7-12). Суд Божий звершився над Іродом, Іродіадою та Саломією ще за їх земного життя. Саломія, переходячи взимку річку Сікоріс, провалилася під лід. Лід здавив її так, що вона висіла тілом у воді, а голова її знаходилася над льодом. Подібно до того, як вона колись танцювала ногами по землі, тепер вона, немов танцюючи, робила безпорадні рухи в крижаній воді. Так вона висіла до тих пір, поки гострий лід не перерізав її шиї. Труп її не був знайдений, а голову принесли Іродові з Іродіадою, як колись принесли їм главу святого Іоана Предтечі.
     Аравійський цар Арефа в помсту за безчестя своєї дочки послав військо проти Ірода, яке завдало поразки військам Ірода. Римський імператор Кай Калігула (37 – 41 р. п.) через це розгнівавшись заслав Ірода разом з Іродіадою в ув’язнення у Галію, пізніше в Іспанію. Там вони були поглинені землею, що розступилася. В знак скорботи та в спогад насильницької смерті великого пророка, у день Усікновення глави Іоана Хрестителя, Церквою встановлено строгий піст.