Незабаром
друзів пророка Даниїла – Ананію,Азарію і Мисаїла – було піддано великому
випробуванню у вірі. Цар Навуходоносор поставив на полі Деїрі, біля міста
Вавилона, великого золотого ідола. На його відкриття зібрались усі вельможі і
знатні люди Вавилонського царства. Було оголошено, щоб усі, як тільки почують
звуки сурм і музичних інструментів, упали на землю і поклонились ідолу. Хто ж
не виконає царського наказу, буде кинутий у розжарену піч.
Під
звуки сурми всі впали на землю; тільки троє – Ананія, Азарія і Мисаїл – не
поклонились ідолу.
Цар
розгнівався, наказав розпалити піч у сім разів сильніше, зв`язати їх і вкинути
у вогонь. Полум`я було таким сильним, що воїни, які кидали їх у піч, упали
мертвими. Та Ананія, Азарія, і Мисаїл залишилися неушкодженими, тому що Господь
послав ангела Свого зберегти їх серед полум`я. І вони співали, славлячи
Господа.
Навуходоносор
сидів на високому престолі навпроти печі. Він, почувши спів, збентежився,
потім, здивований, поспіхом піднявся і сказав своїм вельможам: "Чи не
трьох ми кинули у вогонь зв`язаних? Чому ж я бачу чотирьох не зв`язаних, які
ходять серед вогню, без усякої шкоди, причому четвертий подібний до Сина
Божого?" Після цього він підійшов до печі і сказав: "Ананіє, Азаріє і
Мисаїле, раби Бога Всевишнього, вийдіть і підійдіть до мене".
Коли
вони вийшли, то виявилося, що вогонь не торкнувся їх, навіть одяг і волосся не
обпалились, і запаху диму не було від них.
Навуходоносор,
бачачи це, сказав: "Благословенний Бог ваш, Який послав ангела Свого і
визволив рабів Своїх, що покладають надію на Нього".
І
заборонив цар, під страхом смерті, усім своїм підданим лихословити ім`я Бога
ізраїльського.
(Див.:
Дан. 3).
|